Монетизація субсидії: економити і заробляти премії?
Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко повідомив про готовність уряду до монетизації зекономленої субсидії. Що це таке, навіщо і які перспективи обіцяє українцям — журналісти сайту "24" запитали у експертів з питань ЖКГ та енергетики.
Під час Українського форуму з енергоефективності-2016 у Києві Розенко заявив, що вже зовсім скоро Кабмін напрацює таку систему, яка дозволить українським споживачам отримувати живими грошима частину невикористаних коштів, яку держава надала для субсидії, внаслідок економії енергоресурсів.
Як пояснив у коментарі сайту "24" експерт Енергетичної групи Реанімаційного пакету реформ Святослав Павлюк, це буде така "гібридна" концепція: коли субсидії людям не видаватимуть грошима, а після закінчення опалювального сезону, якщо зекономили, дадуть "премію". Як це буде обраховуватись – наразі мізкують у Кабміні (принаймні, так каже віце-прем'єр-міністр).
Навіщо це роблять
Щоб зацікавити споживачів у економії енергоресурсів. За словами Павлюка, нині в Україні ситуація, коли споживачі, що отримують субсидії, не є мотивованими економити. Вони платять, грубо кажучи, своїх 150 гривень, решту за них оплачує уряд. Люди ніколи не економлять енергію, вони найкраще вміють економити гроші, причому виключно свої, каже експерт. Тому якщо їх не мотивувати якимось чином економити наші гроші, щоб вони відчули, що і їхні кошти, то нічого не відбудеться. Тому часткове преміювання людей, які все-таки зекономили ці субсидії, на думку експерта, є виграшною тенденцією для України.
Пройдіть тест: Які тарифи підвищили і на скільки?
Чи буде це ефективним для споживача
Директор Інституту міста Олександр Сергієнко назвав такий експеримент популізмом. На його думку, економити на опаленні у багатоквартирних будинках взагалі нереально.
Як може зекономити людина, яка живе в багатоквартирному будинку? Вона ж навіть від центрального опалення відрізатися не може. Їй ніхто це не дозволить. Крім того, це технічно може негативно вплинути на будинок. Якщо людина відріже від опалення одну з трьох кімнат, наприклад, там буде інший температурний режим. Якщо це панелька — там почнуть шви тріщати і буде маса наслідків,
– пояснив він.
Ефективним і реальним способом допомоги Сергієнко вважає повну монетизацію субсидій, коли б людям на руки видавали гроші.
Вони б тоді десять разів подумали, чи варто користуватися послугою гарячої води, наприклад, чи можна придбати бойлер, і відключити ту гарячу воду, яка коштує шалені гроші (у Києві – 70 гривень кубометр). Це була б реальна допомога населенню,
– уточнив експерт.
Святослав Павлюк також назвав себе прихильником того, щоб дати людям гроші і перестати "няньчитись". Аби не одне "але".
В чому "камінь спотикання"
А біда в тому, каже Павлюк, що грошей немає, бо всі оплати йдуть взаємозарахуваннями.
У нас є фізично газ, котрий поставляється в рамках клірингового розрахунку українськими виробниками, але немає грошей, бо вони платять газом, частина ренти і так далі. Але немає фізично грошей. Це найбільша проблема – як в цю систему "вдути" гроші, щоб вони потекли по ланцюжку,
– пояснив Павлюк.
Але як пояснив у коментарі сайту "24" керівник громадської організації "Публічний аудит" Максим Гольдарб, гроші для монетизації пільг можна було б знайти. За його словами, діюча система субсидій призвела до того, що держава допустила перевищення нарахованих бюджетних коштів, призначених субсидій, над вартістю фактично спожитих послуг по газопостачанню на суму близько 11 млрд грн (за даними Держстату). Це ті кошти, які можна було монетизувати та використати на енергоефективні заходи.
Монетизаціїю субсидій необхідно було запровадити ще на початку 2015 року, що дало б можливість споживачам провести певну частину енергоефективних заходів. А для того щоб запобігти "проїданню грошей", разом із монетизацією необхідно було обмежити їх цільове використання,
– пояснив Гольдарб.
Коли почнуть монетизувати
Втім, у 2015 з монетизацією не склалося. Хоча той же Розенко багато чого анонсував. Не збулося.
Тепер же українцям обіцяють монетизацію і компенсації за економію у кінці опалювального сезону 2017 року, тобто наступної весни. Як пояснив Святослав Павлюк, об'єм зекономлених грошей можна буде оцінити лише після наступного опалювального сезону.
Втім, експерти не дуже вірять, що уряду таки вдасться довести до логічного завершення ідею з монетизацією субсидій. Тим більше, що сама система субсидування в Україні нині набрала небувалого розмаху. За підрахунками спеціалістів, допомоги з оплатою комуналки після подорожчання тарифів за енергоносії потребуватимуть більше 90% українців. А такий підхід спеціалісти вважають однозначно неправильним.
Читайте також: Відсудити тарифи: хто і як може вплинути на цифри у платіжках