Незадіяний потенціал: чому УЗ може стати "шлагбаумом" замість "локомотива" економіки

Українська економіка зростає 12 кварталів поспіль. У Мінфіні прогнозують, що 2019-го ВВП також збільшиться щонайменше на 3%. Серед небезпек: "буревії" на зовнішніх ринках та політичний шторм всередині країни.

Експерти сигналізують про ще одну загрозу – українська залізниця не межі катастрофи, яка вдарить як по економіці, так і по всім українцям. Про це йдеться у сюжеті "5 каналу".

Акціонерне товариство "Українська залізниця" – державний транспортний монополіст. Здійснює 82% вантажних і майже 50% пасажирських перевезень. За обсягами вантажних перевезень – на четвертому місці в Євразії, після залізниць Китаю, Росії та Індії; Штат – майже 270 тис. співробітників.

Та потужне підприємство зараз у кризі. Все через зношену інфраструктуру та рухомий склад. На сьогодні амортизація локомотивного парку та вантажних вагонів "Укрзалізниці" – на рівні 95% а середній вік вагонів – 30 років.

За останні 4 роки значно виріс дефіцит вагонів, за останні 3 роки зростає дефіцит тяги. Ми порахували, якщо інвестиції в УЗ збережуться на поточному рівні, то дефіцит тяги складе в 2023 році, може 2 тис. локомотивів,
– сказав директор програми "Інфраструктура" Українського інституту майбутнього Володимир Шульмейстер.

Критична ситуація й із залізничною інфраструктурою.

"В УЗ 50% колій електрифіковані, тобто над коліями є контактний дріт, який стоїть на залізобетонних опорах. А от яка ситуація з залізобетонними опорами. Про це ніде не говориться, а 86% залізобетонних опор треба замінювати. Більше того, 4 тис. залізобетонних опор знаходяться в гостродефектному стані, тобто фактично в аварійному. 30 тис. опор мереж постійного струму потребують негайної заміни, тому що вони свій термін уже відпрацювали, 50 тис. опор мережі змінного струму теж потрібно замінювати", – перераховує правозахисник, координатор проекту "Поїздка" Олександр Бондаренко.

Та й колія занедбана. Часто просто непридатна для використання. Протяжність залізничних шляхів в Україні – майже 20 тис. км. На 8 тис. прострочені ремонти. Уже сьогодні є обмеження швидкості поїздів на шляхах загальною довжиною понад 1 тис. км. Ще на майже 2 тис. км – рух взагалі заборонили.

"Якщо тими ж темпами руйнуватиметься інфраструктура залізнична, як це відбувається зараз, то протягом 10-12 років з 20 тис. км колій в нас залишаться лише 5 тис. км, а кількість локомотивів скоротиться в 10 разів", – попереджає Бондаренко.

Та монополіст, схоже, не зважає, нарікають фахівці. Бо істотно недовиконує обсяги відновлення інфраструктури. Економлять на найбільш дорогих роботах – модернізації та капітальних ремонтах залізничних шляхів.

Експерт уточнює: "Стан колій погіршився неймовірно. Якщо в 2015 році обмеження швидкості до 40 км/год – на 300 км колій, то сьогодні це вже понад 2,5 тис. км. І такий показник, як середня швидкість вантажного вагону, ще нещодавно був понад 50 км/год, а зараз це 20 км/год".

Такі цифри ганьба для промислово розвиненої держави у XXI столітті, кажуть експерти. У Східній Європі цифри щонайменше утричі вищі. Чим довше вантаж у дорозі – тим більші витрати для бізнесу.

Та низька швидкість руху – схоже найменша проблема від жахливого стану колії. Можуть бути навіть залізничні катастрофи.

"Відсутність належної уваги до інфраструктури призводить до покарань у вигляді людських жертв", – із сумом констатує Володимир Шульмейстер.