Підсумки тижня: Якісного бензину в Україні не робитимуть до 2017 року

Тому українським автомобілістам доведеться годувати своїх залізних коней або розведеним пальним, або ж підтримувати закорднонного виробника.

"Зрозумійте - ситуація насправді критична. І, по суті, якщо в найближчі кілька років ми не побачимо якихось кроків назустріч галузі, то вона в її нинішньому форматі, потенціалі перестане існувати", - експерт в галузі енергетики Дмитро Звєрєв.

Він зазначив, що у Білорусі у 2012 році потужностей у понад 20 мільйонів тонн на рік, мільярди інвестицій, пальне європейської якості. Країна не шкодує грошей на оновлення своїх двох НПЗ. Особлива гордість наших сусідів - Мозирський завод.

"Ось ця нова установка, яку запустили в грудні минулого року, коштує 240 мільйонів доларів. За останні два роки у Мозирський нафтопереробний завод інвестували близько 500 мільйонів. Однак на цьому білоруси не зупиняються. До 2015-го планують ввести в дію ще декілька нових об’єктів ", - журналіст Олена Проценко.

Білоруси хваляться, що подібних потужних установок немає у жодній із держав-учасниць колишнього радянського союзу.

Водночас вони скромно замовчують, що з капітальних перетворень усі вершки збирає Москва. 90% обсягу експортних мит на нафтопродукти, вироблені з російської сировини, перераховують до бюджету Росії. Це відбувається в обмін на безмитні поставки чорного золота з Федерації.

Модернізуючи завод, ми залучаємо до себе давальців - тих, хто зацікавлений в тому, щоб постачати вуглеводневу сировину, її переробляти і реалізовувати, - генеральний директор Мозирського НПЗ Анатолій Купріянов.

Варто відзначити, що запуск нових потужностей відобразився також і на українському ринку, оскільки до нас відправляють 15% від загального обсягу вироблених в країні нафтопродуктів. А це складає 60% усього вітчизняного імпорту.

Не виключено, що надалі обсяги імпорту тільки зростатимуть. Адже із 6 українських НПЗ функціонує лише Кременчуцький. Коли говорити глобально, це й без того чинитиме тиск на зовнішньоторговельне сальдо, а відтак - і на економіку загалом. Однак проблема ще й у тому, що, заповнюючи імпортованими продуктами свій ринок, Україна ризикує втратити контроль над нафтопереробною галуззю.

Якщо йти за сценарієм, який пропонують українські НПЗ і їх власники з Росії, то, по суті, якщо цей сценарій реалізувати, ми знову будемо залежати від російської труби, - директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн.

Український ринок нафтопереробки вже, практично, дійшов до точки кипіння.

НПЗ, приватизовані свого часу за символічні суми, майже вичерпали свої ресурси. Модернізувати їх ніхто не збирається - за 10 років у галузь вклали близько мільярда доларів.

Держава ніяк не спроможеться простимулювати оновлення виробництва. Натомість уже не вперше в уряді грозяться провести розслідування імпорту пального. Та, очевидно, імпортерів це не лякає. Вони активно реалізують програму оновлення нафтопереробних заводів.