Постмінська невизначеність

Росія визнала вибори в "ДНР" і "ЛНР"

Наївно було уявляти, що Кремль змінить свою політику щодо України після неодноразових багатосторонніх зустрічей в Європі, під тиском санкцій чи заяв представників Білого дому. Хоча були оптимісти у рядах українських та російських експертів, які стверджували, що Володимир Путін відмовляється від проекту "Новоросія" і залишає напризволяще "ДНР" та "ЛНР".

Визнання РФ результатів виборів на цих територіях символізує цілковите ігнорування усіх досягнутих домовленостей, які впродовж кількох місяців обережно плели дипломати різних країн.

Підготовка до виборів у невизнаних республіках відбувалась поряд з відкритою мілітаризацією. Проросійські бойовики отримали нову військову техніку, амуніцію та решту необхідних речей для ведення війни. За словами речника прес-центру АТО Андрія Лисенка, проросійські бойовики та російські найманці сформували чотири ударні групи в різних напрямках для атаки сил АТО. Очевидно, що їх мета — розширення підконтрольної їм території.

Вочевидь, сепаратистські сили не збираються йти шляхом мирного врегулювання, а навпаки, прагнуть екскалації ескалації, підтримувані сильним агресором, вони твердо відчувають грунт під ногами. Показовим є нещодавнє захоплення бойовиками 32-го блокпосту на Луганщині.

Розуміючи подібний стан речей, Петро Порошенко вирішив ініціювати скасування закону "про особливий статус", за який його багато критикували. Глава держави не може собі дозволити надалі послуговуватись миролюбними заявами, тому змушений шукати більш адекватну відповідь загрозам, що насуваються.

Наразі її шукати надзвичайно важко, однак перші заяви вже прозвучали на останньому засіданні РНБО. Президент відзначив дві речі. По-перше, посилюєються пропускна робота на блокпост. По-друге, Київ може використати економічну блокаду територій, яка йому не підконтрольна.

Військовий блеф

З іншого боку, за діями бойовиків, ймовірно, приховувається відвертий блеф і показове брязкання зброєю,що цілком пояснюється останніми діями головного спонсора та ідеолога невизнаних респубік.

Росія вже кілька місяців поспіль перевіряє ракети-носії ядерних боєголовок, проводить військові навчання та порушує повітряний простір країн НАТО. Мета одна — використати військовий чинник у досягненні політичних цілей. Зокрема сепаратисти вже заявили, що готові продовжити мирний діалог з Україною, якщо вона визнає результати виборів, що у них відбулись.

Придністров’я-2

Керівництво України зараз стоїть перед питанням чи посилити конфронтацію з "ДНР" і "ЛНР" також і на економічному фронті. Наприклад, припинити постачання газу та електроенергії.

Таке рішення може мати невідворотній характер. Воно буде свідчити про фактичну відмову України від частини Донецької і Луганської областей, та перетворить цю частину Донбасу на анексований п-в Крим. Влучніше висловився теперішній голова Луганської ОДА Геннадій Москаль, який назвав окуповані землі після проведених фіктивних виборів "другим Придністров’ям".

Безумовно, що українське керівництво буде спонукати Сполучені Штати та ЄС адекватно відреагувати на вперту позицію Кремля щодо України. Є велика виірогідність, що українська дипломатія підштовхне Захід піти йти шляхом посилення санкцій. Однак вже зрозуміло, що цей процес будуть саботувати Австрія, Чехія та Румунія. Керівництво цих країн вже висловлювалось проти санкцій, а тим паче проти їх посилення.

У сухому залишку, ми маємо, що "ДНР" і "ЛНР" по факту відокремлюються від України. У самому Донецьку відбувається уніфікація влади, відновлення діяльності деяких cуб’єктів господарювання, себто спроби створити контрольовану вертикаль влади на території.

Реальна військова загроза для України знову зросла. Російська військова агресія нікуди не зникла, а лише посилилась. Офіційний Київ має приймати якомога швидше складні рішення для забезпечення національної безпеки — м’яч на нашому боці.

Дмитро Бобрицький