Дешевший бензин чи менше грошей на оборону: чому простого рішення не існує
Зниження податків на пальне не гарантує, що бензин на українських АЗС подешевшає на таку саму суму. Експерти пояснили, чому держава має обмежені можливості впливати на ціни, а також які кроки можуть бути ефективнішими.
Щоразу, коли в Україні різко дорожчає пальне, виникає одна й та сама дискусія: чи не могла б держава втрутитися і тимчасово знизити податки, щоб полегшити ситуацію для водіїв та бізнесу. На перший погляд, таке рішення здається очевидним.
Однак економісти попереджають: навіть якщо акциз чи ПДВ зменшити, це не означає, що бензин автоматично подешевшає на ту саму суму. Чому простих рішень на паливному ринку не існує, розбирався 24 Канал.
Ціна дешевого бензину: що приховує ідея знизити податки
Після кожної хвилі подорожчання знову з'являються заклики тимчасово скасувати або зменшити акциз чи ПДВ. Україна вже мала такий досвід у 2022 році, коли через повномасштабне вторгнення зіткнулася з гострим дефіцитом пального. Однак сьогодні ситуація принципово інша.
Як пояснив 24 Каналу американський фінансист, юрист, експерт із корпоративного управління та економічної політики, Lincoln Fellow Інституту Клермонта Юрій Ванетик, нинішня економіка України працює в умовах війни. Тому будь-яке рішення щодо податків означає вибір між двома цілями: зробити пальне дешевшим або зберегти доходи бюджету.
Україна не може повністю ізолювати себе від зростання світових цін на нафту. Що держава справді може зробити – це забезпечити конкурентний ринок, передбачувану податкову політику та втручатися лише тоді, коли країна стикається зі справді надзвичайною ситуацією, а не зі звичайними ринковими коливаннями.
За словами експерта, саме тут виникає головний економічний компроміс. З одного боку, дешевше пальне могло б частково стримати інфляцію, адже його вартість закладена практично в усі логістичні ланцюги. З іншого – втрати бюджету доведеться компенсувати іншими податками, додатковими запозиченнями або скороченням державних витрат.
Держава має одночасно досягати трьох цілей: зберігати пальне доступним для населення й бізнесу, гарантувати стабільне забезпечення ринку та забезпечувати надходження до бюджету країни, яка перебуває у стані війни,
– пояснює фінансист.
Фактично дешевше пальне означає й менші надходження до бюджету. А це кошти, з яких фінансуються оборона, соціальні виплати та критична інфраструктура. Саме тому Ванетик вважає, що податкові пільги можуть бути лише тимчасовим антикризовим інструментом, а не постійною практикою.
Цікаво! Подібний підхід використовували й окремі країни ЄС під час енергетичних криз, про що раніше писали в Reuters. Водночас у Єврокомісії наголошують, що такі заходи мають бути лише тимчасовими й адресними, адже тривале зниження податків створює додатковий тиск на державні фінанси.
Менші податки, але не нижчі ціни: як це працює
Здавалося б, якщо податок менший, то й ціна на стелі АЗС має автоматично впасти. Але економічна практика показує, що такий зв'язок працює далеко не завжди. Директор Smart Corporate Service LTD доктор економічних наук, MBA, DBA з корпоративного управління Олена Нусінова пояснює, що паливний ринок має власну специфіку.
Попит на бензин і дизель залишається високим навіть за істотного зростання цін, тоді як швидко збільшити пропозицію пального практично неможливо. За таких умов частина податкової економії може залишитися не в гаманцях споживачів, а в маржі окремих учасників ринку.
Є й дослідження, які це підтверджують. Дойл і Сампхантхарак аналізували тимчасове скасування податку на пальне в Іллінойсі. Вони побачили досить характерну асиметрію. Коли податок скасували, роздрібна ціна знизилася не на всю його величину. Коли податок повернули, відновлення податку значно повніше перейшло у кінцеву ціну.
Іншими словами, навіть якщо держава тимчасово знизить акциз чи ПДВ, це ще не гарантує пропорційного здешевлення пального на АЗС. Водночас бюджет одразу втратить частину податкових надходжень.
Чому українці не знають, за що платять на заправках?
На думку експертів, більш ефективним напрямом державної політики є не адміністративне втручання у ціни, а підвищення прозорості паливного ринку. Разом з цим, Олена Нусінова пропонує регулярно публікувати індикативний індекс імпортного паритету, який показував би, з яких складників формується вартість пального після його ввезення в Україну.
Ми не можемо адміністративним рішенням змінити світову ціну на нафту. Не можемо прибрати геополітичні ризики чи здешевити міжнародний фрахт. Але можемо зробити значно прозорішим те, що відбувається вже всередині країни,
– пояснила Нусінова.
На думку економістки, держава має зробити зрозумілим сам механізм формування ціни. Для цього Мінекономіки могло б регулярно публікувати індикативний індекс імпортного паритету. Він показував би, скільки в літрі пального становлять міжнародні котирування, логістика, курс валют, податки та безпосередня вартість імпортного ресурсу.
Суспільству потрібен орієнтир, який дозволить зрозуміти, що саме відбувається з ціною. Тоді замість дискусії про те, що пальне просто занадто дороге, можна буде предметно говорити про складники цієї ціни,
– уточнила експертка.
Окрім цього, Нусінова вважає: важливо, аби Антимонопольний комітет завершив дослідження паливного ринку та максимально відкрито оприлюднив його результати.
Чи може держава все ж втрутитися у ціни на пальне?
На думку Юрія Ванетика, повністю відмовлятися від можливості тимчасового зниження податків не варто. Однак застосовувати такий механізм слід лише у виняткових ситуаціях.
Експерт пропонує заздалегідь визначити чіткі критерії, за яких уряд міг би автоматично тимчасово зменшувати податкове навантаження. Наприклад, якщо світові ціни на нафту або внутрішні ціни на пальне перевищать визначений кризовий рівень.
Після стабілізації ринку звичайні ставки акцизу та ПДВ автоматично поверталися б. На думку Ванетика, такий механізм був би ефективнішим, аніж постійне адміністративне регулювання цін.
Водночас Нусінова вважає, що якщо держава все ж захоче компенсувати громадянам частину витрат на пальне, доцільніше використовувати адресну підтримку, а не однакове зниження податків для всіх. За її словами, універсальні податкові пільги найбільше вигідні тим, хто споживає найбільше пального, тоді як адресна допомога дозволяє чітко розуміти, кому саме держава допомагає, і скільки це коштує бюджету.
Що влада справді здатна змінити на паливному ринку?
Експерти сходяться в одному: Україна не здатна впливати на світові ціни на нафту чи усунути геополітичні ризики, які визначають вартість пального на міжнародних ринках. Проте держава може зробити внутрішній ринок більш зрозумілим, прогнозованим і конкурентним.
Саме прозоре ціноутворення, ефективний конкурентний контроль та чіткі правила державного втручання в кризових ситуаціях можуть стати більш дієвими інструментами, ніж спроби адміністративно стримувати ціни.
Тому ключове завдання держави сьогодні полягає не стільки у встановленні дешевшої ціни на пальне, скільки у створенні зрозумілих правил роботи ринку. Адже в умовах війни будь-яке рішення щодо податків має враховувати не лише інтереси споживачів, а й фінансову стійкість країни.