Високі тарифи за розрахунки картками в Україні: бізнес просить владу відреагувати

У Києві 24 березня відбулася пресконференція на тему: "Здирництво з боку банків чи економічно обґрунтована ціна – в Україні тариф за розрахунки платіжними картками вищий у 6 разів, ніж у ЄС".

Читайте також "Слуги народу" обіцяють обмежити банківську комісію під час оплати: НБУ категорично проти

Що відомо про тарифи за розрахунки картками в Україні

Ці тарифи у 6 разів більші, ніж у країнах ЄС. Це означає, що кожен українець, який оплачує карткою за товари й послуги, фактично дотує банківський сектор.

Кожна компанія змушена відраховувати приблизно 2% з ціни товару чи послуги (інколи навіть 3%) на користь банків. У країнах ЄС цей показник становить максимум 0,3% (є законодавчі обмеження).

У результаті український тариф підвищує ціну товару чи послуги для споживача, погіршує фінансове становище українців та шкодить бізнесу, зокрема в умовах кризи COVID-19.

Бізнес просить владу врегулювати це питання. Сам ринок не може це зробити, бо 70% послуг еквайрингу надають державні банки, а 99% ринку платіжних систем – 2 гравці.

Понад 300 000 компаній підтримують обмеження тарифу.

Основні тези учасників пресконференції

• Висока комісія – це "додатковий податок, який йде до 7 монополістів: 5 банків та 2 платіжних систем".
• Ринок розрахунків платіжними картками за 2020 рік зріс на 25% та продовжує розширюватися у зв'язку з карантином через епідемію коронавірусу.
• Натомість комісія не те, що не зменшилася, а навпаки – зросла.
• Використання POS-терміналів стає невигідним для бізнесу. Плата за інкасацію готівки у місяць за 1 точку становить 1,5 тисячі гривень, за 1 точку – 30 тисяч гривень.
• Хоча банки кажуть, що обслуговування терміналів стало для них дорожчим, насправді їхня вартість для установ за останні роки значно зменшилася.
• Найбільше грошей від високих комісій за використання карток отримують банки-емітети.
• Представники бізнесу просять владу щонайшвидше розглянути зміни до законопроєкту №4364 у частині зниження ставок еквайрингу та інтерчейнджу. Впроваджувати зміни пропонують поступово. Україна має звертатися до стандартних європейських практик. Від цього виграє весь бізнес.

Що раніше казали у "Слузі народу"

Раніше нардеп від "слуги народу" Мар'ян Заблоцький повідомив, що незабаром монобільшість планує обмежити суму комісії, яку беруть Visa, MasterCard і комерційні банки за користування POS-терміналами.

Як на це відреагували в НБУ

Нацбанк у відповідь наголосив на необхідності збереження винятково ринкових підходів до регулювання банківської комісії. Регулятор зазначив, що в ЄС запровадження обмеження розміру комісії інтерчейндж призвело до негативних наслідків.

Там вважають, що в Україні це може призвести до

• зупинення розвитку і, ймовірно, згортання POS-термінальної мережі;
• збільшення вартості обслуговування банківських рахунків і карток для громадян та згортання програм лояльності (кешбеки, кредитні ліміти, пільговий кредитний період на карті).

Альтернативою, вважає Нацбанк, має стати еволюційне та гармонійне зниження комісії банками та платіжними системами.