Чого від Зеленського чекає бізнес

9 мая 2019, 23:30

Новообраний гарант ще не встиг отримати президентську "булаву", а бізнес та громадськість вже висунули йому низку вимог. Проблеми не нові, не щойно з'явились. Нова лише надія, яку дав Володимир Зеленський.

Що обіцяють у Зеленського

Від нього чекають нових призначень: генпрокурора, голову СБУ, чекають перезапуску антикорупційних органів, реформи ДФС, медичної, освітньої, ринку землі та прозорої приватизації держпідприємств, незалежності регуляторів і так далі. Продовжувати перелік можна довго, усі хочуть змін вже і негайно.

Минулого тижня команда Зеленського заявила, що для поліпшення економічної ситуації та полегшення життя бізнесу першочергово хочуть ввести податок на виведений капітал і реформувати систему оподаткування.

Озвучили такі податкові напрямки:

скасування планів зі збору податків;
переведення всіх податкових процедур в електронну форму;
податкова амністія – ті, хто має незадеклароване майно, зможуть його легалізувати, сплативши певний відсоток до бюджету та отримають звільнення від відповідальності за недекларування;
інформатизація та податкова прозорість;
міжнародне співробітництво в сфері оподаткування.

Тобто мають намір розробити або просувати вже готові законопроекти: про податок на виведений капітал; про імплементацію в законодавство України плану BEPS, FATCA і угод про міжнародний обмін податковою інформацією; про реформу відповідальності за податкові правопорушення; про податкову прозорість.

Про створення Служби фінансових розслідувань

Але, найжаданіше для бізнесу, що обіцяє новий президент – створення Служби фінансових розслідувань та заборону іншим силовим органам займатися розслідуванням економічних злочинів так званої "економіки". Хочу на цьому зупинитися детальніше. Представники Зеленського кажуть, що ані СБУ, ані Нацполіція, ані Податкова міліція не повинні "кошмарити" бізнес.

Ілюстрація Міністерства фінансів, опублікована у 2017 році

Ідея ця зовсім не нова. Про колективну безвідповідальність нинішніх силовиків та створення такого органу особисто я кажу з 2015 року, а ще в 2016 з групою співавторів подала відповідний законопроект про фінансову поліцію чи службу фінансових розслідувань.

За часів президентства Порошенка, який курував СБУ та ГПУ, сподіватися на те, що мій законопроект пройде парламент, було неможливо. Попри ухвалення кількох змін в Кримінальний процесуальний кодекс про "маски-шоу стоп", в плані силового тиску на бізнес – віз, як то кажуть, і нині там.

На сьогодні кілька силових органів – СБУ, Нацполіція, Податкова міліція, ДБР та ще й ГПУ – займаються боротьбою з економічною злочинністю. Чи не забагато? Адже підприємці знають, що за одним і тим же епізодом приходить спочатку один орган, реєструє провадження, створює передумови для незаконної винагороди, потім справу закриває.

А згодом передає інформацію чи матеріали так званим колегам з іншого органу. І це пекельне коло, через яке бізнес змушений розв'язувати питання з кожним правоохоронним органом. Можливо, правоохоронці працюють ефективно, спитаєте ви? Можливо, це лише якісь поодинокі випадки тиску на бізнес з обшуками, вилученням майна та блокуванням роботи компаній?

Скільки втрачає економіка держави

А так, загалом, все добре, бо в бюджет стягуються кошти з тих, хто ухиляється від податків, від тих, хто використовує схеми на митниці. За великим рахунком, результати роботи силовиків по економіці напрочуд погані. Кошти, повернуті країні від економічних злочинів, становлять 1-2% від обсягу втрат бюджету.

І цю ефективність в лапках забезпечують майже 10 тисяч співробітників СБУ, Нацполіції, ДФС. Намертво стоять так би мовити на захисті економіки країни. Чи може власних економічних інтересів? А на забезпечення їх діяльності, до речі, за минулий рік держава витратила понад 2 мільярди гривень.

Втрати через економічні злочини в Україні вражають

Як думаєте, скільки відшкодували втрат бюджету за минулий рік? Правильно, тих самих два мільярди, з яких приблизно мільярд – поліція, так само – податкові міліціонери, і аж 200 тисяч гривень – СБУ. Це при тому, що втрати бюджету від різних схем сягають понад 100 мільярдів.

Як розслідують економічні злочини в Україні

За даними Генпрокуратури, кількість закритих справ щодо економічних злочинів через відсутність факту або складу злочину у півтора-два рази більша ніж направлених до суду. І тут лідер – СБУ. Лише одна справа з чотирьох доходить до суду, а три закриваються з різних причин. Для порівняння: у США зі службою внутрішніх доходів ситуація прямо протилежна: рівно у три рази більше справ доходять до суду ніж закриваються.

Та повернемося до наших реалій. В середньому, завдяки одному співробітнику цих органів маємо менше одного провадження на рік. Два з п'яти кримінальних проваджень взагалі не доходять до суду, а значить – не мають жодного сенсу. З матеріальних збитків по кримінальних провадженнях повертається лише одна гривня з чотирьох. Ось така суха та гірка статистика.

І виникає питання, то чим займаються ці 10 тисяч "борців" за економічний добробут? Заробляють собі в кишеню, чи захищають фінанси держави? Наприклад, тим, хто має справу з митницею, відомі здобутки СБУ.

Зазвичай, вони надсилають на митниці "листи щастя", якими блокують товар наших підприємців. То шукають зраду у транспортуванні вугілля, то тримають на митниці м'ясо, яке швидко псується і підприємець мусить дати хабар, аби не втратити товар і гроші, то зерно перевіряють на предмет державної зради, то звичайні GPS-трекери вважають шпигунськими пристроями.

Про законодавчі ініціативи та їх розгляд

П'ять років говоримо про неприпустимість силового тиску на бізнес, про ліквідацію податкової міліції, про те, що потрібно усунути від економічних розслідувань СБУ та Нацполіцію. Натомість – створити єдиний правоохоронний орган, який боротиметься з економічною злочинністю, буде захищати публічні фінанси держави. Але, як то кажуть, – бізнес бідкається, а влада розводить руками.

Я особисто намагалася змінити ситуацію. Ще у 2016 році з колегами зареєструвала законопроект "Про фінансову поліцію". Це має бути аналітичний орган, а не силовий. І з його створенням всі економічні підрозділи в правоохоронних органах мають бути ліквідовані. Уряд взяв мій законопроект, змінив назву з фінансової поліції на службу фінансових розслідувань, і далі цього не просунувся.

Минулого року подала ще один ґрунтовний законопроект на цю ж тему, де враховані зауваження від Уряду, від експертів та науковців. Серед ключових моментів, – заборона змінювати прокурором підслідність у сфері боротьби з економічними злочинами на користь СБУ.

Залучення СБУ до боротьби з економічними злочинами негативно впливає на економіку

Фінансування тероризму — це одна із статей, через яку СБУ часто приходить до компаній, які жодного стосунку до фінансування тероризму не мають.

Ми прописали ізраїльську модель, за якої оперативним супроводом займається їхній аналог СБУ, а слідством інший – орган, у нашому випадку – фінансова поліція. Такий підхід позбавить СБУ можливості навідуватися зайвий раз до платників податків з метою підзаробити.

Але, звісно, цей законопроект не влаштував тих, хто отримує свою частку від тиску на бізнес. Цей законопроект перекриє потоки, а чим годувати кишенькові війська? Адже не секрет, що правоохоронні органи, в першу чергу, обслуговують можновладців. І за цим їм і дозволяють безчинства, які були б неприпустимі в європейській країні.

Минулого року від Порошенка теж подали законопроект – про Національне бюро фінансової безпеки, яке в народі зразу обізвали фіскальним монстром. Занадто широкі повноваження були передбачені, а от ліквідація економічних підрозділів СБУ – ні. То яка ж це тоді реформа? Забрати в Нацполіції (тобто конкуруючої політичної сили) економічні розслідування, а своїм СБУшникам залишити?

Яке рішення сприятиме розвитку економіки

Вважаю, що заради підприємців, а значить і для розвитку економіку, основним, важливим і нагальним пріоритетом влади має стати власне законопроект про створення нового незалежного аналітичного органу. Саме він має розслідувати злочини проти публічних фінансів держави з одночасною ліквідацією податкової поліції та неефективних економічних підрозділів в СБУ, прокуратурі, МВС.

Це і бізнесу дозволить дихати легше і розвиватись, інвестиційний клімат покращить, і навіть позиції країни в рейтингу Doing Business. Паралельно з цим робимо сплату податків простою, а податкову систему конкурентною у порівнянні з іншим країнами світу. Скасовуємо податок на прибуток, запроваджуємо замість нього податок на виведений капітал. Це вже зробить ухилення від сплати податку на прибуток непотрібним та невигідним!

Але припинити тиск на бізнес – це засаднича річ, фундаментальна, і почати потрібно з неї. Оскільки так трапилось, що майже всі мої ініціативи увійшли до економічної частини програми новообраного президента, тепер за іронією долі буду вимагати втілення програмних пунктів у наше з вами життя!

То ж чекаємо інавгурації та перших кроків Володимира Зеленського стосовно підприємців. Нагадаю лише, що це – значна частина платників податків, які наповнюють бюджет. Не буде податків – не буде в нас доріг, медицини, шкіл.