Спекотне літо на планеті

Наразі в Сибіру була зареєстрована температура, яка на 20 градусів перевищує середньостатистичну для цієї пори. В Швеції вперше в історії лісові пожежі вирують одночасно по всій країні – 21 вогнище. Горять ліси в Іспанії та Греції. В Німеччині слідом за найтеплішим квітнем з початку метеорологічних спостережень прийшов найгарячіший травень. Червень, щоправда, рекорду не побив, але, якщо зважити на кількість літніх днів, коли температура піднімалася вище за 25 градусів Цельсія, то може статися, що це літо таки стане найтеплішим в ФРН за всю історію. Субтропічні повітряні маси несуть до Європи середні температури значно вищі за 30 градусів.

В Землі – лихоманка?

Погляд на погодну карту дає зрозуміти: у Північній півкулі в багатьох місцях нині аномально спекотно. За минулі тижні було побито багато температурних рекордів. У минулий четвер, наприклад, в 500 кілометрах від Полярного кола було зафіксовано більш за 25 градусів. І це був не максимальний денний показник, а навпаки – мінімальний за ніч: рекорд водночас для Арктики та для північної Норвегії. В зазвичай прохолодному шотландському Глазго температура піднялася до рекордного показника – 32 градуси. Це для Шотландії настільки незвично, що навіть дах тамтешнього наукового центру розплавився.

У Північній Америці вирує гаряча хвиля: Монреаль, Денвер, Лос-Анджелес та інші міста повідомляють про нові температурні піки. На Близькому Сході, в Ірані та Іраку панує частково просто неможлива для людського життя температура – більш ніж 50 градусів. Алжирське місто Кваргла отримало 5 липня свій власний рекорд – 51,3 градуси Цельсія. В Східному Сибіру, який зазвичай встановлює рекорди холоду, цього разу температура піднялася до 32 градусів – на 20 градусів більш за нормальну.

Причини спеки

Загалом, хвилі спеки не є чимось аж надто незвичайним. Рекорди з‘являються постійно й навряд чи їх можна, як поодинокі явища, вважати симптомами світового потепління. Але, якщо кількість цих рекордів по всьому світі помітно зростає – це вже дає привід для серйозної підозри. "Місячні рекорди з'являються цього року в п‘ять разів частіше, ніж при стабільному кліматі", – стверджує доктор Штефан Рамсторф з Інституту кліматичних досліджень (PIK) в німецькому Потсдамі. На це вказують результати спостережень по всій планеті. "Це точнісінько відповідає очікуванням, які були висунуті через загальносвітове потепління на більш ніж один градус", – констатує науковець. Більшості теплових рекордів, на його думку, без цього потепління просто б не сталося.

"Хвиля спеки є наслідком постійних взаємодій", – вважає метеоролог Ларс Кіршюбель, маючи на увазі становище з погодою, яке складається протягом багатьох тижнів в одній і тій же самій місцевості. Наразі, наприклад, таку взаємодію демонструє зона високого атмосферного тиску над Північною Африкою, яка незвично далеко розповсюдилась в напрямку півночі й не рухається з місця. Також і над Британськими островами, й над Східним узбережжям Північної Америки розташувалися подібні "стаціонарні куполи" високого тиску. Вони, хоч забезпечують сонячну погоду та сухе повітря в цих регіонах, але, якщо така спека продовжуватиметься – вона призведе до засухи. "Нерухоме повітря день у день стає все гарячішим" - пояснює Кіршхюбель.

Основними "жертвами" світового потепління, вважає експерт, є полярні регіони. Тануча крига Арктики відкриває темний океан, який набагато ефективніше за білу кригу поглинає сонячне світло й таким чином прискорює процес потепління. Втім, якщо різниця в температурах між тропіками та полярними регіонами зменшиться – то й різниця в атмосферному тискові між ними також стане меншою. Це приведе до менш інтенсивного обміну повітрям між зонами високого та низького тиску, атмосфера, як пояснює Кіршхюбель, стане стабільнішою й це зробить стабільнішою й погоду на Землі.

Тобто, якщо Земля стане теплішою – ураганів на ній поменшає. Але ті, які все ж таки народяться – будуть набагато сильнішими, тому що атмосфера вимушено стане накопичувати більше енергії. Окрім того, тепле повітря може набирати більше вологи – десь сім відсотків на градус – що, загалом, призведе до потужних злив. Пересування повітряних мас між зонами тиску підкорюються законам так званих "хвиль Росбі", які, за спостереженнями метеорологів, з року в рік втрачають свою енергію. Їх криві розповсюджуються все далі на південь та північ та несуть, наприклад, гаряче повітря з Сахари аж до самого Сибіру – як цього року. В той же момент за пару сотень кілометрів може спостерігатися екстремальна погода зовсім іншого характеру – саме тому, зокрема, порівняно неподалік від потерпаючої від спеки Німеччини, в Україні, йдуть зливи за зливами.

Наслідки для здоров'я

Суха спека, яка панує нині в Європі, підвищує ризик сонячних ударів, опіків та пересихання слизової оболонки. Якщо ж повітря вологе, як в Україні – то організм занадто інтенсивно пітніє, що призводить до навантажень на серцево-судинну систему, особливо в людей похилого віку. Лише внаслідок нинішньої спеки в канадській провінції Квебек загинули вже близько 90 людей. Більшість з них були старшими за 60 років або мали серцево-судинні захворювання. Спекотна хвиля 2003 року коштувала життя приблизно 70 тисячам європейців.

Спека зазвичай вбиває не напряму, – пояснює Вероніка Хубер з Потсдамського метеорологічного інституту PIK. Більша частина випадків смертей, за даними одного з її досліджень, припадає на серцево-судинні захворювання, а також хвороби, пов‘язані з диханням, які загострюються через несприятливу погоду.

Наскільки ж люди взагалі в стані адаптуватися до високих температур? Звичайно, ми "підстроюємося" до місцевого клімату, – пише доктор Хубер, – але статистично, ризик смерті підвищується, чим серйозніше ми віддаляємося від оптимальних денних температур, які відрізняються у різних регіонах. В умовах нестримної зміни клімату, вважає дослідниця, слід очікувати "драматичного збільшення смертей через спеку, перш за все, в найбільш населених та найбідніших місцевостях Землі".

Сильна спека негативно впливає на здоров'я

Дуже часто за високою температурою йде посуха – саме вона зараз розпочалася в деяких регіонах Німеччини та Франції, де в багатьох регіонах просто не дощить ще з Паски. Попри серйозні зливи в Баварії, так званий "монітор посухи" Центру кліматичних досліджень імені Гельмгольца попереджає, що посуха захопила принаймні три німецькі федеральні землі – Саксонію, Нижню Саксонію та Саксонію-Анхальт. Саме тут наразі вирують лісові пожежі.

Таку ж саме картину можна спостерігати в Англії: посуха, поблизу Манчестера горять торфяники. На Алясці цього року було зареєстровано більш ніж 50 лісових пожеж, горять ліси в Швеції та Каліфорнії, в Сибіру та Колорадо.

Що стане з економікою?

З одного боку, спекотне, довге літо – це благословення для власників кафе та ресторанів, які радіють подовженому сезонові та спраглим відвідувачам. З іншого – в багатьох регіонах, захоплених спекою, фермери змушені значно раніш збирати врожай, втрачаючи велику його частку. Вони вважають, що восени нестимуть втрати, які можна порівняти з "великою сушшю" 2003 року, коли майже чверть врожаю пшениці загинула. Пшениця, найважливіша злакова культура Європи, взагалі є найбільш вразливою до спеки.

Якщо рівень води в річках знизиться надто сильно, це може зашкодити річковому вантажному судоплавству – вже зараз, наприклад, в Німеччині, між Магдебургом та Дрезденом Ельба ставала на деякий час несудноплавною. Окрім того, деякі електростанції не отримають досить води для охолодження й, таким чином, змушені будуть зменшити виробництво електроенергії. А кондиціонери спекотним літом, буває, споживають стільки електрики, що цілі мережі просто вимикаються – так було, скажімо, в Каліфорнії та Азербайджані.

Можливо, тепер багатьом стає зрозуміло, що глобальне потепління – ніякий не міф і що з ним слід боротися всіма силами та засобами. Якби, скажімо, всі країни світу раптом, з учора на сьогодні, припинили викидати в повітря вуглець – глобальне потепління було б зупинене одразу, вважає доктор Рамсторф. "Якщо температура більш не підвищуватиметься – кількість спекотних хвиль також не збільшуватиметься". Рівень Світового океану, втім, підвищуватиметься ще протягом століть, скоріш за все – навіть на кілька метрів. Тому що світова температура вже підвищилася й, поки вона не впаде – полярна крига продовжуватиме танути. Це означає, зокрема, що багато островів та острівних держав приречені до зникнення, а багато узбережь опиниться на сотні років під водою.