Тарас Пастух: Вугілля з ОРДЛО: чи є альтернатива?

Найчастіше з уст українських чиновників та провладних депутатів звучать заяви, начебто Україна немає альтернативи постачанню вугілля з окупованих територій і це загрожує стабільності енергетичної системи. Спобуємо розібратись.

Як Україна фінансує терористів?

Після того, як Україна втратила свою територію і частина шахт була захоплена, з’явилась додаткова потреба у поставках вугілля. Ми мали три варіанти: 1. Домовлятись безпосередньо з агресором – Росією. 2. Домовлятись з найманцями Росії, які сьогодні воюють проти нас і вбивають наших хлопців. 3. Знайти альтернативу і працювати з іншими країнами, які готові постачати вугілля антрацитної марки в Україну.

Щоб реалізувати останній варіант, при розрахунку вартості електроенергії було пораховано ціну роттердамської біржі. До цієї ціни додано також вартість доставки вугілля в Україну та по нашій території. Через це вартість електроенергії для кожного українця зросла на 15-20 відсотків. Однак збільшивши тарифи та закупівельні ціни, Україна далі, на третій рік війни, купує вугілля в ОРДЛО. Але не за ціною Роттердама, а Ахметова. Вугілля з ОРДЛО має гіршу якість через значні домішки сірки. Тому його вартість нижча при закупівлі, але ми з вами платимо ціну роттердамської угоди.

Заяви про те, що перекривши постачання вугілля з ОРДЛО Україна не зможе виробляти електроенергію, не відповідає дійсності з кількох причин. Насамперед, ми не використали можливості поставок з-за кордону від інших країн і сьогодні не проводиться жодна робота, щоб це зробити. У ці дні мав змогу побувати на ТЕЦ в місті Щастя Луганської області. Тут є запас вугілля щонайменше на місяць. Цього часу абсолютно достатньо для того, аби укласти нові контракти і забезпечити поставку вугілля в Україну з інших країн.

Також достатньо трьох-чотирьох місяців, аби переобладнати ТЕЦ, які працюють на антрациті, на марки газового вугілля, якого є достатньо у Львівсько-Волинському вугільному басейні. Сьогодні шахтарі Львівщини та Волині відверто говорять про те, що ведеться політика щодо припинення роботи їх шахт. Вони не можуть забезпечити порох для проведення робіт з видобутку вугілля, бо затягуються тендери і не мають замовлень на збут своєї продукції. В той же час, за свідченням СБУ, цей порох безперешкодно ввозиться для шахт, які сьогодні підконтрольні Ахметову і знаходяться на окупованій частині Донбасу.

Чим торгують з окупованими територіями?

Натомість СБУ та "Оппоблок" у синхроні повідомляють нам про катастрофічні наслідки блокади торгівлі з окупантами, яку ініціювали ветерани АТО. Тільки от катастрофа це не для держави, а для олігархів і тих чиновників, які заробляють на війні мільярди, а заодно фінансують терористів.

Насправді вугілля з ОРДЛО становить лише 10% у торгівлі з окупантами. Щодня з України в окуповані території залізничними шляхами курсують в обидва боки десятки вантажних ешелонів. Чим вони завантажені, ми дізнались у диспетчерській Світланове – останньої станції на території України перед лінією розмежування з так званою ЛНР. На фото можна побачити накладні, які нам надали у диспетчерській.

Перевозять будівельні матеріали, ліс, сталь, вугілля. Це те, що переміщається згідно з документів. Що насправді є у вагонах – перевірити неможливо. У наших прикордонників немає потрібного обладнання. А на зміну, яка складається з восьми прикордонників, припадає 10-12 ешелонів, по 40-60 вагонів у кожному. Це значить, що один прикордонник за добу має перевірити 70-90 (!) вагонів. У них є лише один "спецзасіб" – собака.

За спостереженнями залізничників, рух на станції значно активніший, ніж був до війни. Тому риторичне запитання – чи вигідно тим, хто торгує і хто все це покриває, щоб війна нарешті закінчилась?

Сьогодні з жахом спостерігаємо за боями в Авдіївці. І ще гірше усвідомлювати, що ті гради, якими терористи обстрілюють наших військових і мирне населення, фінансуються і за рахунок України.

Тарас Пастух, учасник АТО, народний депутат України,
фракція "Об’єднання "Самопоміч"