Іпотека у доларах чи євро: як українці будуть віддавати борги

Кого торкнеться реструктуризація боргів

Софія Кикіш, адвокат АО "Matviyiv & Partners", пояснює, що реструктуризація за новим законом поширюється на непогашені споживчі кредити (тобто кредити видані на особисті потреби, не пов'язані з підприємницькою діяльністю), які надані в іноземній валюті та забезпечені іпотекою.

Читайте також Ухвалення закону про примусову реструктуризацію валютних іпотек спричинить хвилю "банкопаду"

Кредити позичальників повинні відповідати таким вимогам:

• станом на 01 січня 2014 року відсутня прострочена заборгованість з тіла кредиту та відсотків (або ж вона погашена до моменту проведення реструктуризації);
• площа об’єкту іпотеки не перевищує: для квартири – 140 квадратних метрів, для будинку – 250 квадратних метрів, для земельної ділянки – норми безоплатної передачі, встановлені земельним законодавством;
• у позичальника або поручителя відсутнє інше нерухоме майно, в той час, як предмет іпотеки відповідає хоча б одному з критеріїв: є місцем постійного проживання позичальника або поручителя; є незавершеним будівництвом; повністю або частково придбаний за кредитні кошти; є садовим будинком; є земельною ділянкою, призначеною для будівництва.

Для того, щоб реструктурувати заборгованість позичальнику необхідно протягом трьох місяців з моменту набрання законом чинності звернутися до банку з відповідною заявою,
– каже Кикіш.

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт, зазначив, що закон передбачає переведення валютних кредитів в гривню за середнім курсом між курсом НБУ на день видачі та курсом НБУ на день реструктуризації. Наприклад, якщо курс на дату видачі кредиту становив 8 гривень за долар, а на дату реструктуризації 28 гривень, то курс конвертації буде становити 18 гривень за долар.

Ставка в гривні по реструктуризованому кредиту буде встановлюватися на рівні українського індексу ставок за депозитами на термін 12 місяців + 1%. Тобто, на цей час кредитна ставка за реструктуризованими кредитами склала б 9,4 % річних. При цьому позичальник має повернути реструктуризований кредит протягом 10 років. За реструктуризованими кредитами зупиняються всі провадження по стягнення заборгованості та вилучення застави. Також списуються всі нараховані пені та штрафи,
– розповідає Хмелевський.

Реструктуризація валютних кредитів може негативно вплинути на банки / Фото Pixabay

Переваги та мінуси нововведень

У Національному банку України до таких нововведень поставилися не надто позитивно. Там сказали, що валютна іпотека вже завдала чималих збитків банкам: через те, що в країні довго діяв мораторій на мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в інвалюті й через відсутність мотивації у позичальників обслуговувати або реструктурувати такі кредит, вони стали переважно незайнятим українцям, тому банки повинні були покривати їх резервами замість того, щоб спрямувати кошти в ліквідність і капітал для нового іпотечного кредитування.

До речі, дія мораторію повинна була припинитися 21 квітня, але зараз його продовжили на 5 місяців з дати набуття чинності цього закону.

Закон є вигідним для позичальників. Лише коштом пільгового курсу конвертації він може скоротити свою заборгованість приблизно на третину. Проте, така реструктуризація не вигідна для банків кредиторів. Лише шляхом конвертації вони можуть зазнати збитків приблизно на 10 мільярдів гривень,
– каже Хмелевський.

Він додав, що ставка гривневих кредитів також буде досить низькою. Все це негативно позначиться на фінансовому становищі банків. Однак масового банкрутства банків від цього не буде.

Софія Кикіш зазначила, що позичальники позитивно сприйняли запроваджені законом механізми реструктуризації, адже вони зможуть повернути свої відносини з банками в законне поле та протягом 10 років дотримуватися нового графіку платежів (саме таким є мінімальний строк реструктуризації).

При цьому, усі сплачені попередньо суми пені та штрафів за прострочення будуть зараховані в погашення тіла кредиту та відсотків, а самі відсотки обраховуватимуться за середнім курсом валюти між датою видачі кредиту та датою реструктуризації,
– пояснила Кикіш

Вона каже, що НБУ та банківська спільнота на запроваджені зміни відреагувала скоріш негативно, адже реструктуризація стала обов’язком, а не правом банку і підлягатиме застосуванню навіть, якщо кредит не є проблемним. Окрім цього усі судові рішення, якими було стягнуто грошові кошти або звернено стягнення на майно не підлягатимуть виконанню, а тому кредитору у разі порушення зобов’язань потрібно буде заново проходити увесь процес судової тяганини;

Очевидно, що банківський сектор не задоволений «синицею в руках», оскільки вказані нововведення не зовсім відповідають принципу балансу сторін, можуть призвести до зниження активів банків, можливостей видачі нових іпотек та обслуговування чинних депозитів, а також негативно вплинуть на інвестиційну привабливість проблемних кредитів,
– підсумувала Кикіш