Як бойовики "пресують" підприємців на окупованій території

Підприємці у АТО

Незважаючи на військові дії та їх наслідки, бізнес, як і раніше, несе адміністративну та кримінальну відповідальність перед персоналом, підрядниками, фіскальними органами. З юридичної точки зору, нічого не змінилося – контракти потрібно виконувати, а податки платити.

За даними Міністерства юстиції України, за час бойових дій, на Донбасі припинило свою діяльність більше 100 тисяч підприємств, більше 300 тисяч продовжують роботу і близько 3 тисяч перереєструвалися на території мирної України.

У зоні АТО лишаються ті підприємства, які або фізично неможливо перевезти до інших міст, або занадто велика частка бізнесу знаходиться на окупованій території. Аби підприємства "під прицілом" могли виконувати свої зобов'язання, український уряд пішов їм назустріч.

Віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран розповів, що вони активно сприяли прийняттю законодавства про особливості господарювання в зоні АТО. Згідно з цим законом пропонується спрощена процедура отримання довідок у форс-мажорах.

Пільги для бізнесу в АТО

Більшість компаній Донбасу хочуть скористатися привілеями для підприємств у зоні АТО. Тому, щоб відсіяти ласих на пільги бізнесменів від тих, кому це дійсно потрібно, кожен підприємець мусить підтверджувати свій випадок "форс-мажорних обставин" довідкою з торгово-промислової палати. Отримати такий документ дуже складно. Там, де процес штучно ускладнюють, завжди з'являються посередники, які пропонують послуги з перереєстрації та ліквідації підприємства у зоні АТО. Підприємства, які вирішили продовжувати діяльність на окупованій території, шукають способи працювати далі.

Супермаркети Ахметова

"Брусничка" – одна з провідних продуктових мереж на сході України. Воно входить до холдингу "СКМ" Ріната Ахметова. Зі 150-и магазинів мережі – 54 знаходяться у зоні АТО. Через обстріли та мародерство, мережа зазнала збитків на кілька десятків мільйонів гривень.

Для безпеки співробітників графік роботи "Брусничок" підлаштовують під ситуацію: не стріляють – працюють, і навпаки. Через особливий режим проїзду транспорту вже більше двох місяців машини з товаром не можуть потрапити до зони АТО. Сьогодні полиці магазинів поповнюються переважно за рахунок залишків. Як наслідок: асортимент скоротився, а ціни зросли.

Чутки про співпрацю з терористами директор торговельної мережі Дмитро Кулик спростовує. У "Бруснічці" аргументують рішення залишитися працювати "під прицілом" соціальною місією.

Луганські пекарні

Місцеві виробники продовольства не можуть самостійно забезпечити населення харчами. Економічна ізоляція Донбасу робить примарними перспективи його виробництва. Керівник ПАТ "Луганськмлин" та ПАТ "Луганськ-Нива" Зинаїда Надьон жаліється, що у підприємства немає експорту. Тепер сировину для виробництва закуповують у Росії.

Підприємство "Луганськ-Нива" перебуває під контролем одного з так званих "депутатів народної ради ЛНР". Нещодавно це підприємство намагалося таємно перевезти на територію України близько 70 тисяч тонн житнього борошна. З отриманих від реалізації коштів завод мав сплатити податки до "ЛНР". Тому СБУ відкрила кримінальне провадження про фінансування тероризму співробітниками "Луганськ-Нива".

Малий бізнес у зоні АТО

На окупованій території також важко малому бізнесу. Багато великих торгівельних центрів зруйновані війною. Ті, що залишились на окупованій території або не працюють, або заповнені частково. Більшість іноземних мереж, таких як "Летуаль", "Брокард", "Адідас", "Пума", "Манго" – згорнули свої магазини. Натомість, до торгових центрів переїхали приватні підприємці, які закрили крамнички на ринках і розпродують старі запаси.

Попит на продукцію щоденного вжитку зменшився, але малий бізнес хотів би продовжувати роботу. Проте, торік восени терористи зобов'язали всіх підприємців платити "данину", яку вони вважають податками. Це вбиває мале підприємництво, яке й без того було на межі виживання.

Власник кафе "Старград" у Луганську розповідає, що закрились вони ще 18-го липня 2014 року, коли почались постійні обстріли.

"Якщо було якесь замовлення, то це 10-15 чоловік і це завдяки сарафанному радіо. В цій ситуації, які ми опинились, ми заробляємо на поминальних обідах", – розповів власник.

Для того, щоб працювати усі бізнесмени мали зареєструватися у псевдоміністерстві доходів і зборів та отримати так звані "картки підприємців". Платити бойовикам підприємці мають щомісяця.

Податкова система бойовиків

Ватажки самопроголошених республік скасували податок на додану вартість, а тому називають систему так званого оподаткування – м'якою та лояльною. Але через скасоване ПДВ з їхнім підприємцями не захочуть мати справу жодна українська чи російська компанія, яка є платником цього податку. На практиці таке оподаткування має лише одну мету: отримати якомога більше грошей. У тих, хто відмовляється платити, окупанти відбирають бізнес.

Навіть потужні мережі не витримують тиску бойовиків. На окупованій території були відібрані супермаркети "АТБ". У "ДНР" ці супермаркети тепер працюють під вивіскою "Перший республіканський", а у "ЛНР" – "Народний". Цікаво, що у "ЛНР" на чолі крадених магазинів стала донька голови терористів – Плотницького. Його дружині дісталися "віджаті" "Епіцентри", а сам Плотницький керує мережею крадених автозаправних станцій.

Терористи намагаються видурити в людей якомога більше грошей. Наприклад, зобов'язали дрібних торговців зазначати ціни і в гривнях, і в рублях. Звісно, за курсом, який вони встановлюють самі. Зібрані гроші вже на території, підконтрольній Україні, бойовики обмінюють за реальним курсом.

Зараз основним джерелом прибутку терористів є метал. Терористи спромоглися лише на те, щоб різати на металобрухт усе, що бачать. Продаж металобрухту чи не єдине "досягнення" окупаційної економіки.