Законопроєкт імені Коломойського

Навіщо різати курку, яка несе золоті яйця? Саме таке класичне питання виникає в експертів, коли вони аналізують найважливіші положення законопроєкту №1210 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві". Зокрема, викликають здивування і повне несприйняття заплановані в законопроєкті зміни щодо оподаткування залізної руди, яка має зрости в 4 рази.

Залізорудна промисловість – одна з найскладніших у гірничо-видобувній галузі України. І в водночас – ключовий і надійний платник податків до бюджетів усіх рівнів та у Пенсійний фонд. За даними ОП "Укрметалургпром", у 2018 році вітчизняні підприємства з видобування залізної руди перерахували понад 19,4 млрд гривень податків та зборів. Примітно, що надходження до держбюджету від ренти за видобуток руди з 2012-го по 2018 рік виросли майже в 5 (!) разів. Для порівняння, за той же час рентні платежі від корисних копалин державного значення (куди входить також руда) виросли лише в 1,6 раза, а надходження від видобутку нафти – в 1,1.

Росіяни отримуватимуть майже в 10 разів більше

Наразі влада знову планує збільшити ренту за видобуток залізної руди, ухваливши скандальний законопроєкт №1210. Хоча, на думку експертів, рівень рентних ставок вже сягнув стелі й подальший підйом не лише не дасть економічного ефекту, а й боляче вдарить по залізорудній промисловості зокрема, та по економіці України в цілому.

"Вже зараз ставка ренти на видобуток залізної руди в Україні одна з найвищих у світі – 8% (на поточний рік тимчасово підвищена до 8,8%), – відзначає партнер консалтингового агентства PricewaterhouseCoopers Україна Максим Дудник. – У той час, як у Росії – 4,8%, Австралії – 3,5%, Казахстані – 2,8%, ПАР – 0,5%..."

Але ще сумніша картина, якщо порівнювати частки рентних платежів щодо комерційного прибутку підприємств в Україні і світі. Тут ми дуже суттєво відстаємо від конкурентів. А в разі ухвалення законопроєкту №1210 в його нинішній редакції, ситуація стане зовсім критичною. В такому випадку, згідно з даними PricewaterhouseCoopers, частка рентних платежів в Україні становитиме захмарні 22%! Тим часом, як в Австралії – 11,4%, Казахстані – 10,6%, Бразилії – 8,5%, Канаді – 8,4%, Китаї – 4,4%, а в Росії – взагалі 2,5%. Тобто, залізорудні підприємства РФ отримуватимуть прибутки від видобування майже в 10 (!) разів більші, ніж українські. За таких умов, говорити про нашу спроможність конкурувати на світовому ринку немає жодного сенсу. І надалі ситуація лише погіршуватиметься, бо ціни на руду зараз падають і є тенденція, що цей процес триватиме.

Жахливий сценарій

Чим це може обернутися для економіки України?

"Різке підвищення рентних ставок на низку сировинних товарів, запропоноване авторами законопроєкту №1210, призведе до вкрай негативних наслідків, – вважає експерт Дмитро Марунич. – Нормальний бізнес не зможе працювати в таких умовах. Для економіки нічого позитивного таке рішення не принесе. По-перше, цілий ряд проєктів закриються, стануть нерентабельними і невигідними. Через нестабільність податкового законодавства відносно підприємств, котрі добувають руду, будуть переглянуті західні інвестиції. По-друге, ставиться під сумнів нормальне функціонування галузі взагалі".

Простіше кажучи, зміни до Податкового кодексу, закладені зараз у законопроєкті №1210, фактично знищать залізорудну промисловість України. Гірничо-збагачувальні комбінати змушені будуть зупинитися, економіка втратить мільярди доларів інвестицій і десятки тисяч робочих місць. І це зовсім не "апокаліптична страшилка", як може хтось подумати. Історія знає багато прикладів, коли за аналогічним сценарієм у різних країнах "вмирали" цілі галузі.

Окозамилювання

Варто відзначити, що народний депутат України Данило Гетманцев, голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, пообіцяв, що законопроєкт №1210 не буде розглядатися кулуарно, без консультацій з бізнесом і експертами. "Ми хочемо ухвалити якісний закон, – сказав "слуга народу". – Тому нам потрібен діалог, щоб почути один одного і знайти баланс".

Саме з метою "почути один одного" і була створена робоча група для напрацювання змін до законопроєкту. У неї увійшли представники бізнесу, Держподаткової служби і експерти. Але за словами учасника групи – президента ОП "Укрметалургпром" Олександра Каленкова – їхня спільна робота виявилася не ефективною. На засіданні депутати вислухали зауваження, покивали головами і вирішили винести законопроєкт №1210 на голосування в першому читанні… без змін. Лише пообіцяли, що правки можна буде внести у перерві між першим та другим читанням.

Такий підхід до розробки та ухвалення вкрай важливого документу дуже турбує бізнесменів та експертів. Бо практика роботи парламенту цього скликання (як кажуть – у "турборежимі" або в "режимі принтера") свідчить, що вносити зміни перед другим читанням депутати або не хочуть, або просто не встигають. Тому публічні обіцянки і показове створення робочої групи, яка ні на що не може вплинути, інакше як окозамилюванням і не назвеш.

Ще один важливий момент: ухвалення законопроєкту №1210 у нинішньому варіанті спричинить порушення Бюджетного і Податкового кодексів. Такі зміни в оподаткування не можуть набрати чинності раніше, ніж через 6 місяців. В той же час, новий бюджетний період починається вже 1 січня…

Олігархічне диво

Чи наважаться народні депутати піти на свідоме порушення? Чи готові вони ухвалювати недолугий і шкідливий для держави закон? Про це ми дізнаємося вже незабаром, коли законопроєкт поставлять на голосування у Верховній Раді. Але очевидно, що такі зміни до Податкового кодексу лобіює конкретний замовник, який також має нести відповідальність.

"Не зрозуміло, у зв'язку з чим влада вирішила різко підняти ставки саме на ренту для видобування руд заліза? – розмірковує експерт Дмитро Марунич. – Не виключено, що до можливого підвищення ставок має відношення відомий олігарх Ігор Коломойський".

На користь цієї версії свідчить одразу кілька моментів. У кінці серпня Коломойський дав інтерв’ю, в якому прямо заявив, що треба підняти рентну ставку на видобуток руди. І буквально незабаром з’явився вже добре знайомий нам законопроєкт №1210, де всі "побажання" олігарха, дивним чином, були конкретно прописані. При цьому збільшення ренти не торкнулося, знову ж таки – якимось дивом, видобування руди марганцю. Може тому, що в Україні є лише два марганцеві гірничо-збагачувальні комбінати (Марганецький та Покровський) і обидва контролює саме Коломойський?