Зняття санкцій з Ірану призведе до тиску на інтереси Росії, — "Комерсант"

7 квітня 2015, 15:52
Читать новость на русском

Зняття санкцій в перспективі дозволить Ірану збільшити експорт газу в Європу до 20 мільярдів кубометрів на рік, що призведе до неминучого зіткнення інтересів Росії та Ірану, оскільки "Турецький потік" стане уже не таким важливим.

Про це пише російська газета "Комерсант".

Іранський газ надходить до Туреччини по трубопроводу Тебріз - Анкара пропускною здатністю 14 млрд кубометрів на рік. Ця магістраль планувалася як частина більш масштабного проекту - трубопроводу "Парс", який був покликаний зв'язати газоносне родовище Південний Парс з Європою через Туреччину, Грецію та Італію, розділившись потім на дві гілки: північну, що веде в Німеччину, Австрію і Швейцарію, і південну, провідну до Франції та Іспанії. Потужність проекту, який так і не був реалізований через санкції, накладені на Тегеран, оцінювалася в 37 млрд кубометрів.

У 2008 році іранська і турецька влади уклали меморандум про зміцнення співпраці за проектом "Парс".

Але він через санкції був відкладений у довгий ящик. Тепер Іран прагне налагодити новий канал продажу газу в Європу,
— пояснив "Комерсанту" партнер компанії RusEnergy Михайло Крутіхін.

За оцінками експертів, у разі зняття санкцій до 2020 року Іран зможе видобувати до 215 млрд кубометрів природного газу на рік, а експортувати - до 35 млрд кубометрів, у тому числі до 20 млрд кубометрів - в Європу.

З іншого боку переговори про зниження цін на російський газ для Туреччини, про успіх яких було голосно оголошено на початку лютого, все ж зайшли в глухий кут. "Газпром" і турецька Botas не можуть вирішити, до якого компоненту формули повинна застосовуватися знижка в 10,25%. Ці суперечки ставлять під сумнів і виконання більш масштабних політичних домовленостей між Москвою і Анкарою про будівництво "Турецького потоку".

Читайте також: За 4 роки Росія планує припинити транзит газу через Україну

Про можливі варіанти експорту природного газу в іранському керівництві говорили з минулої осені. Президент Хасан Роухані в ході зустрічі на полях Генасамблеї ООН в Нью-Йорку у вересні заявив своєму австрійському колезі Хайнцу Фішеру, що у світлі конфлікту навколо України, який може обернутися перебоями в поставках російського газу в ЄС, Іран готовий запропонувати Європі "надійне джерело газу, володіє великим потенціалом". У керівництві же ЄС і до цього давали зрозуміти, що вивчають на перспективу можливість закупівель іранського газу - в якості запобіжного, яка дозволила б знизити залежність від поставок російського палива.

У керівництві Туреччини до цього заявляли, що розглядають Іран як потенційного учасника Трансанатолійського газопроводу (TANAP) - магістралі, що передбачає транспортування газу з азербайджанського родовища Шах-Деніз на кордон Туреччини з Європою. Запустивши в середині березня роботи по зведенню турецької ділянки TANAP, влада Туреччини оголосила: цей проект не варто розцінювати як конкурента "Турецького потоку" - проекту газопроводу з Росії до Туреччини, про створення якого президент РФ Володимир Путін оголосив у ході свого недавнього візиту в Анкару.

Днями стало відомо, що азербайджанська державна нафтова компанія SOCAR розглядає пропозицію з продажу Ірану частини своєї частки в TANAP. А президент SOCAR Ровнаг Абдуллаєв висловився про зняття санкцій з Тегерана як про доконаний факт: "Після рішення про зняття санкцій з Ірану актуальністьTANAP зросла ще більше".

Михайло Крутіхін переконаний: така перспектива привела б до неминучого зіткнення інтересів РФ та Ірану, а також до посилення позицій Туреччини, яка прагне отримати статус ключового транзитера газу в регіоні.

Турецька влада зацікавлена в тому, щоб стати перевалочним пунктом на шляху транзиту газу до Європи з Каспійського та Близькосхідного регіонів,
— каже Крутіхін.

Позицію Анкари "Комерсант" роз'яснив співрозмовник в Міненерго Туреччини: "Ми вітаємо диверсифікацію експортерів газу, а в обмін гарантуємо безпеку транзитних поставок по території Туреччини в Європу".

Як відомо, США, Франція, Великобританія, Росія, Китай і Німеччина домовилися з Іраном, щоТегеран припинить використання двох третин своїх нинішніх потужностей зі збагачення урану. В свою чергу ЄС прийняв рішення за підсумками переговорів у Лозанні скасувати санкції проти Тегерана.