Едмунд Хілларі - символ мужності та відваги навіки

У експедиції його супроводжував провідник з народу шерпа Тенциг Норгей, який розділив з новозеландцем лаври підкорювача Евересту. Сам Хілларі неодноразово наголошував, що без провідника він би ніколи не досяг вершини.

Підйом був дуже небезпечним. Відважні мандрівники могли загинути від перепадів температури, від розрідженого повітря чи підсковзнутися і злетіти у прірву. Але вони постійно страхували один одного, і лише завдяки командній роботі змогли реалізувати свій задум.

Після встановлення рекорду Едмунд Хілларі отримав титул сера та безліч нагород від британської королівської родини. Вірний шерпа також не залишився обділеним - він теж міг стати лицарем, але йому це заборонив робити прем’єр-міністр Індії Джавахарлал Неру.

Після сходження на Еверест Хілларі підкорив безліч інших вершин, проте постійно відмовлявся повторити рекорд. Натомість він доклав чимало зусиль задля того, аби народ шерпа отримав кращі умови для життя. Хілларі створив численні благодійні фонди, займався будівництвом шкіл та лікарень у Непалі.

“Ми вже зробили це раз, і зробили першими, ми довели, що можемо це зробити, незважаючи на всі застереження лікарів, незважаючи на те, що нам могло не вистачити кисню, і ми могли вмерти на місці. Але ми підкорили цей бар’єр і довели іншим, що це можливо. Я переконаний - є важливіші речі, ніж ще раз підніматися на Еверест, такі речі, як наприклад, забезпечити шерп гідним рівням життя”, - сказав підкорювач Евересту Едмунд Хілларі.

Едмунд Хілларі помер у 88-річному віці. До останнього він брав участь у високогірних експедиціях та доводив усім, що поважний вік - це зовсім не проблема. Відважного новозеландця поховали на батьківщині під воістину королівські почесті, а його ім’я навіки залишилося символом мужності та відваги.