День слов'янської писемності та культури: історія створення слов'янської абетки
Щорічно 24 травня слов’янські країни прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов'янської писемності. Ці брати були православними ченцями та створили слов’янську абетку у грецькому монастирі. Що відомо про це свято – читайте у матеріалі.
В Україні відзначають свято слов'янської писемності на державному рівні з 2004 року.
До теми Апеляційний суд повернув новий український правопис
Слов'янську писемність створили в ще IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву "кирилиця" (на ім’я візантійця Костянтина, який прийняв чернецтво та став Кирилом).
Допомагав йому в створенні абетки старший брат Мефодій. Цікаво, що в той час у місті Салоніки, де вони проживали, місцеві складалася наполовину з греків, а наполовину із слов’ян.
Що відомо про Кирила та Мефодія
Кирило (827 – 869) і його старший брат Мефодій (815 – 885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника.
- Кирило був гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію.
- А Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей. Згодом став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.
Створення слов'янської писемності
За різними історичними джерелами, видатні просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов'янською мовою богослужебні книги та Євангеліє.
Окрім того, вони самі писали оригінальні твори слов'янською мовою, проповідували православ’я та відкривали при церквах школи, в яких готували учнів.
Саме вони упорядкували слов'янський алфавіт та заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 мільйонів людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.
Як Кирило і Мефодій утворили слов'янську абетку
Перед Кирилом і Мефодієм було непросте завдання: створити слов'янську абетку на основі грецького алфавіту.
Тож, існує два варіанти першої абетки: кирилиця і глаголиця.
Кирилиця
За рукописами XI століття кирилиця мала 43 літери. В основі її лежав грецький алфавіт. Для звуків, однакових у слов'янському та грецькою мовами, використовувалися грецькі літери. Для звуків, властивих лише слов'янської мови, було створено 19 знаків простої форми.
Найдавнішою з нині відомих датованою кириличною пам'яткою є напис 931 року в скельному монастирі біля села Крепча в Болгарії. А найдавніші пергаментні кириличні рукописи:
- Савина книга (Савине Євангеліє) кінця 10 або початку 11 століття,
- Супрасльський збірник 11 століття,
- Енинський апостол 11 століття.
Глаголиця
Це досить своєрідний алфавіт, що складається з букв дуже складної, химерної форми. Проте питання про походження глаголиці існують дуже суперечливі думки.
Додамо, що найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056 – 1057 років.
Тому щороку 24 травня в усіх слов'янських країнах вшановують пам’ять святих Кирила і Мефодія, а також День слов’янської писемності та культури.