Не "кошельок": як українською назвати цей аксесуар для грошей

Як правильно: "кошельок" чи "гаманець"?

"Кошельок" – слово, яке багато хто вважає звичайним українським. Ми чуємо його в побуті, вживаємо в розмовах і навіть не замислюємося, звідки воно прийшло. Але в українській літературній мові нормативним є інше слово – "гаманець". 

Саме це слово фіксують академічні тлумачні словники. Історія цього слова дуже цікава. Основою для "гаманець" є давніше українське "гаман" – шкіряний мішечок для зберігання грошей, тютюну та інших дрібних речей. Це слово зафіксував ще Борис Грінченко у своєму словнику. Поруч із "гаман" він подає й "гаманець" як зменшену форму.

Сьогодні ми найчастіше уявляємо гаманець як шкіряну чи текстильну річ із відділеннями для купюр і карток. А колись це був звичайний невеликий мішечок для грошей. Саме з цього значення починається історія слова "гаманець".

Цікаво й походження самого "гамана": етимологи пов'язують його з тюркськими мовами, а далі – з перським словом, що означало мішечок або пояс для грошей.

Це давнє слово, зафіксоване в українській мові та українських словниках. І ще одна цікава деталь: слово "гаманець" настільки давно живе в мові, що його знаходимо в творах Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ'яненка та інших українських письменників.

Тож у літературній українській мові краще сказати:

• "Де мій гаманець?"
• "Я залишила гаманець удома".
• "Він дістав із кишені гаманець".

А от "кошельок" – слово, якого в сучасній нормативній українській краще уникати; у словнику слововживання "Горох" прямо подано рекомендацію: "Правильніше: гаманець".

Слово "кошельок" пов'язане з давнішим словом "кошель", яке означало мішок, торбу або невелику сумку для зберігання речей і грошей. Етимологічний словник Макса Фасмера пов'язує "кошель" зі слов'янським словом "кош" – "кошик, плетена посудина". Порівняйте: українське "кошіль чи кошик", польське koszałka, словенське košulja — "кошик"

Тож твердження "кошельок – просто російське слово" було б надто спрощеним. Його історія значно давніша й пов'язана зі слов'янською лексикою. Але в сучасній українській для цього предмета вона не прижилася.

А які ще є українські назви?

Ось тут починається найцікавіше. Українська мова має чимало назв для такого предмета, але вони не завжди повністю взаємозамінні і частина з них запозичені, але з різних мов. Вони раніше були поширені, але поступово про них забули

• "Калитка" – давня назва гаманця або мішечка для грошей. Словники синонімів подають "калитку" серед відповідників до "гаманець".
• "Капшук" – мішечок для грошей або інших дрібних речей. Це слово теж зафіксоване як синонім до "гаманець".
• "Киса" – старовинна назва невеликого мішечка, зокрема для грошей. Сьогодні це слово має відтінок давнини.
• "Пулярес" – діалектна назва гаманця.
• "Портмоне" – запозичена назва гаманця, яка теж уживається в українській мові. У словниках "портмоне" подається як відповідник до "гаманець".
• "Мошонка" – у старій українській мові це слово могло називати гаманець або мішечок для грошей, хоча сьогодні воно має зовсім інше, анатомічне значення. Тому в сучасному мовленні в значенні "гаманець" його використовувати не варто.

Маємо цілий ряд назв: гаманець – гаман – калитка – капшук –  киса – пулярес – портмоне. Але вони різняться часом уживання, стилістикою, походженням та регіональним поширенням.

Тому якщо потрібне звичайне сучасне слово без стилістичних нюансів – найкраще сказати "гаманець".

А якщо хочеться додати мовленню колориту, можна згадати старовинні назви – "гаман", "калитка", "капшук", "киса". Вони нагадують, що українці мали назву для цього предмета задовго до появи сучасних шкіряних гаманців із відділеннями для банківських карток.