"Я не буду вступати": чи потрібно робити перерву після школи та реальна історія про gap year

Психологиня та консультантка з профорієнтації Ірина Плешакова розповіла реальну історію про gap year свого сина Андрія.

До теми Вступ-2021: завершується прийом заяв до вишів – що треба знати абітурієнтам

Психологиня каже, батькам найскладніше приймати рішення своїх дітей. Так, одного разу її син вирішив прийти на останній дзвоник у порваних шортах і футболці. А за 200 гривень мама домовилася з сином, що він одягне на урочисте свято сорочку і штани.

Що таке gap year і кому це потрібно

Gap year – це коли підліток обирає не вступати до університету одразу після школи, а дає собі перепочинок на рік часу. Зазначимо, що філософія gap year набула розголосу з 1980 років.

За цей час він може шукати себе, знайомитись із майбутньою професією, волонтерити, подорожувати чи навіть підпрацьовувати,
– розповідає Ірина Плешакова.

За її словами, gap year – це сміливий і цінний досвід, але в людей із пострадянського простору є багато упереджень щодо цього. Мовляв, це для ледарів, які не хочуть обирати професію.

"У моєму розумінні "обирати професію" дорівнює обирати себе. До того ж, у сучасному світі ти можеш обрати професію, але не мати роботи. Чи навпаки: можеш вийти на роботу, не маючи відповідної професії", – вважає психологиня.

Реальна історія про gap year

Ірина Плешакова розповіла, що її син Андрій дуже яскравий хлопець, він ніколи не гнався за високими балами, але із захопленням вивчав те, що йому справді цікаво.

Наприклад, у 9 класі Андрій захопився відеомонтажем, тож почав думати про цю професію. І коли в університеті Карпенка-Карого відкрили набір на курс режисерів монтажу, Андрій пішов туди на підготовчі курси в 11 класі.

Але сталося не як гадалося. За словами його мами, потужний виш Карпенка-Карого, та сьогодні – це "динозаври" з надконсервативним підходом до навчання. Тож, Андрію було нецікаво.

До ЗНО син готувався з репетитором, робив акцент на дисциплінах, що потрібні для зарахування в Карпенка-Карого. Але за тиждень до першого ЗНО підійшов до мене і сказав: "Мамо, я складу ЗНО, але вступати не буду. Я так вирішив",
– згадує Ірина.

Мама спочатку перелякалася, але згодом усвідомила, що рішення Андрія – це його відповідальність. "Я не хотіла бути тією мамою, яка вирішує все за дитину, пригнічуючи її самостійність", – додає вона.

Ірина Плешакова зізнається, прийняла такий вибір сина і одразу після цього переписала у телефоні номер сина "Андрюша" на "Андрій", бо зрозуміла, що він зовсім дорослий.

Після цього вони разом все обговорили. Жінка запевнила сина, що це вчинок дорослої людини, а батьки його підтримають і допоможуть.

Іноді підліткам справді потрібен gap year / Фото learnenglishteens

Психологиня з часом почала розуміти причини, що спонукали Андрія взяти собі gap year:

• він рано пішов до школи — щойно йому виповнилося 6 років,
• він був розвинений фізично, але весь перший клас проплакав – це найяскравіший прояв неготовності.

"Саме тепер йому було необхідно "догуляти" цей рік. Експерти кажуть, що навіть 3 – 6 місяців різниці у віці сильно впливають на успіхи дитини в школі", – стверджує психологиня.

Робота підлітка під час gap year

Ірина розповідає, що за свій gap year її син вирішив заробляти самостійно. Восени він знайшов через знайомих роботу і працював, допоки весною не розпочався перший суворий карантин.

За її словами, першим серйозним підробітком був "радісним котиком" на ранковому шоу на ТБ. "Котики" – люди, які приносять ведучим каву, виконують різні дрібні розпорядження. Він сумлінно вставав о 5 ранку.

А згодом хлопець влаштувався контент-менеджером у компанію. Грошей у батьків ніколи не просив, адже вважав, що вони не "повинні" його забезпечувати.

Згодом хлопець вирішив, що хоче бути психологом, як і мама. І коли зрозумів, що для вступу на факультет психології потрібна математика, почав у швидкому темпі готуватися до ЗНО. І він зміг набрав прохідний бал.

Лайфхак для gap year! За цей час дитина може перескласти ЗНО на вищі бали або зареєструватися на ЗНО з інших предметів. Це може допомогти, якщо подавати документи до різних вишів, адже для зарахування потрібні часом різні дисципліни.

Син подорослішав за gap year

Психологиня каже, що Андрій змінився за цей рік, зокрема подорослішав та відчув тягар відповідальності.

"Всі його друзі закінчували перший курс, а він сидів удома з батьками й не міг влаштуватися на роботу через карантин. Саме тоді він серйозно замислився про необхідність навчання. Адже виш дає можливість познайомитися з людьми, "зачепитись" за круту можливість", – запевняє Ірина Плешакова.

Читайте також Рейтинги вступників, плани на початок навчання та іспит для чиновників: підсумки тижня в освіті

Але за рік навчання хлопець вирішив повернутися до Києва, бо там більше перспектив.

Повернення до Києва та цікава посада "ковід-менеджер"

Gap year та рік навчання в університеті іншого міста був безцінним досвідом для Андрія.

Найперше, за що він подякував – за те, що ми його не стримували, дали можливість для самостійного життя. Сказав, що усвідомив: все ж варто було залишитися в Києві. А от про що точно не шкодує – про свій gap year,
– розповідає мама.

Окрім того, зараз Андрій підпрацьовує ковід-менеджером на зйомках: перевіряє, чи в усіх є тести, веде облік даних.

Що робити, якщо дитина хоче gap year: поради батькам

• Запропонувати обговорити цю ідею з дорослим, якому довіряє на всі 100%.
• Пройти хороший тест на профорієнтацію з консультацією.
• Тактовно і м’яко поговорити. Зокрема, поставити наступні питання: "Чому саме ти не хочеш вступати? Чого боїшся?", "Чого насправді хочеш? Що цікаво/не цікаво?", "Які плюси і мінуси gap year для тебе?", "Чим плануєш займатись у цей проміжок?", "Чого б ти міг навчити інших людей?", "Ким ти бачиш себе в майбутньому?" тощо.
• Дати завдання: "Згадай три моменти в житті, коли ти отримував задоволення від певної діяльності".
• Запропонувати вправу: "Уяви, що тобі вживили чіп з усіма потрібними знаннями й навичками. Де б ти тоді працював?"
• Попросити уявити: "У gap-рік у тебе необмежена кількість грошей. Але ці кошти можеш використати тільки на навчання. Куди б ти вступив? У які країни?" Головне – щоб підліток розповів, як би він розвивався професійно.
• А батькам варто поставити питання собі: "Якою хочу бачити свою дитину у 25 років?" Візьміть аркуш та напишіть якомога детальніше. А після цього дайте відповідь на ще одне запитання: "Що я роблю і не роблю для того, щоб моя дитина була щаслива?"
• Єдине, що "втрачає" дитина, яка не вступила до вишу після школи – це той самий один рік. Та хто сказав, що рік стане "втраченим"?
• А для дітей, яких із трьох років нон-стоп водили на гуртки, курси та секції, gap year потрібен, щоб просто посидіти і подумати. Послухати себе.