Як в українських школах розповідають про секс та успішні приклади, як це роблять за кордоном

Сексологиня Анастасія Забела розповіла найдивніші історії, як у школах розповідають про секс, пояснила, чому це ненормально, й зібрала досвід іноземних країн, як це працює.

До теми Не пускав чотирьох дітей до школи: на Буковині оштрафували батька сімейства

Як говорять про секс в українських школах

Раз на рік (зазвичай до Дня боротьби зі СНІДом) до школи приходить жінка, яка збирається розповісти дітям "про це". В один з класів запрошують старшокласників, де їм розповідають, що таке ВІЛ і СНІД та чому це страшно.

Після цього дітям показують, як одягати презерватив на банан. Цікаво, що в деяких школах учнів навіть просять повторити це зробити. У всіх дітей це викликає не більш як сміх.

Зрештою, з уроку діти виносять тільки травмовану психіку, нерозуміння, як секс стосується СНІДу й бананів одночасно, страх займатися сексом, а ще – булінг від старшокласників. Так в українських школах часто відбувається сексуальне виховання.

Дивні історії, як учням у школах розповідають про секс

Анастасія Забела поділилася історіями, з якими підлітки зверталися до неї чи розповідали під час розмови:

• "Тема репродуктивної системи випала на карантин, нас відправили на дистанційне навчання і учителька скористалась цим. Сказала опрацювати тему самостійно і потім дала контрольну, нічого з теми не пояснюючи".

Що каже сексологиня? За її словами, кількість годин, яка передбачена навчальним планом на цю тему, досить обмежена, тож пропуск одного заняття вже впливає на якість знань.

• "Наша вчителька жахливо соромилась і не могла вимовити слово “пеніс” або “вагіна”. Заміняла на “цей орган” або "це місце" ніби це щось жахливе".

Це, до речі, досить популярна ситуація в маленьких містечках чи селах, коли учні є більш обізнаними в темі сексу, ніж, наприклад, учителька пенсійного віку,
– говорить Анастасія.

Вона запевняє, що заміна звичних термінів для позначення статевих органів формує уявлення про те, що ці органи є чимось таємничим, страшним, таким, що викликає сором. Це як ім’я Волдеморта у “Гаррі Поттері”.

Статеві органи є у всіх, і це така ж частина тіла, як нога, рука чи вухо. До того ж дуже важливо, щоб діти знали правильні назви й локації статевих органів й не соромились їх вимовляти.

• "Нам вчитель біології серйозно розповідав про телегонію. Я до кінця школи вірила у це".

Телегонія – це хибна біологічна теорія, яка стверджувала, що перший статевий партнер генетично впливає на майбутнє потомство самки. Тобто діти жінки будуть у будь-якому разі схожі на її першого партнера, навіть, якщо народжені не від нього.

За словами експертки, ідея телегонії виникла ще за часів Арістотеля. Тоді люди не могли пояснити, як у світловолосої пари може народитись темноволоса дитина. Теорію давно спростувала генетика, але міфи про неї досі живуть.

Чому виникають такі ситуації

Психологиня пояснює, проблеми статевої освіти у школі, через які виникають подібні ситуації, такі:

• Необізнаність педагогів у темі (або іноді вчителі нав’язувати учням особисті погляди на те, що є нормальним, а що ні).
• Відсутність довірливих взаємин у системі "учень-педагог". Якщо учениця поговорить про це з вчителькою, то, швидше за все, завтра вся учительська буде знати про те, що вона живе статевим життям.
• Теми про сексуальну освіту, секс і тіло розкидані по різних предметах та навчальних роках. Трішки – в біології, щось в основах здоров’я. Окремого курсу статевої освіти у шкільній програмі немає.

Цікаво! Згідно з дослідженням Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) про українських підлітків у 2019 році, кожен десятий підліток в Україні має перший секс у 12 років. Тобто розповідати 8-класникам про секс вже пізно. А ще кожен третій підліток не використовував презерватив під час першого статевого акту.

До того ж українські підлітки розповіли, що дізнаються про секс в інтернеті (58,4%), від друзів та однолітків (41%), від батьків і вчителів – 32,5% та 28,9% відповідно.

Як викладають сексуальну освіту за кордоном

Швеція

У 1933 році у Швеції створили Асоціацію сексуальної освіти (RFSU), а вже з 1955 року уроки статевого виховання увійшли до обов’язкової шкільної програми. Це – міждисциплінарний предмет, який викладають учителі та шкільна медсестра.

У цій країні вважають, що сексуальна освіта має готувати молодь до відповідального статевого життя. Це має давати можливість кожній людині працювати над тим, аби дізнатися, як вона хоче жити, і над тим, аби виявити, що правильно чи неправильно для неї.

Також на телебаченні показують короткі відео для 3 – 6-річних дітей, аби вони зрозуміли, як влаштоване їхнє тіло. А в школах Швеції прийнято обговорювати теми сексуального виховання в групах.

Учні часто кажуть, що це найкраща частина – коли однокласники та учителі розповідають, що думають про секс, кохання та стосунки. У багатьох закладах освіти надають презервативи на прийомі у шкільної медсестри чи вчителя й на уроках сексуального виховання.

Як результат, у країні один з найнижчих світових показників підліткових пологів – 2,7 на 1000. Рівень підліткової вагітності у Швеції знизився на 80%, а кількість випадків захворювань, що передаються статевим шляхом, – на 40%.

Нідерланди

Країна запровадила повну статеву освіту з 4-річного віку. У дитячих садках не йдеться про секс, утім з дітьми розмовляють про кохання і стосунки.

Вже 8-річним дітям розповідають про гендерні стереотипи й самооцінку, а 11-річним – про сексуальну орієнтацію і засоби контрацепції. Цікаво, що презервативи у Нідерландах доступні в торговельних автоматах, а протизаплідні засоби безкоштовні до 21 року.

У початковій школі навчають дітей, як захиститися від сексуального насилля та чому потрібно поважати сексуальні вподобання інших.

Як результат перший статевий досвід в Нідерландах в середньому відбувається у 17-річному віці. У більшості молодих людей перший секс був обдуманим і приємним. 85% молодих людей використовують контрацепцію постійно.

Норвегія

Програму статевої освіти для школярів від 7 до 16 років тут започаткували у 1971 році. Вона пояснює, що таке сексуальні бажання, мастурбація, венеричні захворювання, створення сім’ї, гомосексуальність, контрацепція та аборт.

А норвезьке національне телебачення має серію з 8 невеликих роликів "Статеве дозрівання". Ведуча доктор Лін Янсруд розповідає про складнощі статевого розвитку й показує всі нюанси. Для цього використовує пластикові моделі, фотографії, знімки мікроскопу. Програма не має вікових обмежень.

Німеччина

З 1970 року держава зобов’язана забезпечувати статеву освіту в школах. Так, у Гамбурзі школярам з другого класу пояснюють, що таке приємні і неприємні дотики, як можна говорити на тему сексу без вуличного сленгу.

У навчальних планах також йдеться про те, що сексуальне виховання – спільне завдання для батьків і учителів. У деяких школах є скриньки, у якій учні можуть анонімно залишати записки із запитаннями, які обговорюватимуть публічно.

Батьки там мають право на доступ до матеріалів і методів, але не повинні ухвалювати рішення про те, будуть чи не будуть обговорюватися ті чи інші питання.

В Університеті Лейпцига розробили спеціальну навчальну програму для студентів-педагогів, яка допоможе їм бути більш впевненими під час викладання сексуального виховання у школі.