Записи червоною ручкою: чи мають право вчителі писати зауваження у щоденнику учня

Зауваження та знаки питання червоною ручкою від вчителя викликало чималу дискусію в соцмережі. Батьки школярів обговорюють, чи може вчитель писати зауваження в щоденниках.

До теми У Києві звільнили двох вчителів через викладання російською мовою

Одна мама вважає, що якби не червоні записи від вчителя, то контролювати успішність дітей було б у рази важче.

Втім, у соцмережах тема щоденників, а особливо зауважень у них вчителя, розбурхала неабияку дискусію. Усе після допису однієї мами школяра про те чи має право вчитель писати зауваження в щоденнику червоною ручкою.

Вчителька написала зауваження у щоденнику учня / Фото з соцмереж

Думки батьків учнів

Наразі під дописом понад дві тисячі коментарів, а також два протилежних табори батьків:

• "Як добре, що в моєї дитини в школі не треба щоденника. І оцінок немає, і домашки".
• "У когось занадто багато вільного часу. Щоденник – це особиста річ дитини. Хочу пишу, хочу малюю, хочу рибу завертаю".
• "Так, а що тут такого? Ну поставив вчитель відмітки, і що? Якщо дитина засмутилась, може, з нею просто поговорити, що така справа точно не варта переживань".
• "Ось через таких батьків страждають і діти, і вчителі. Вчитель витрачає свій вільний час і пише це для того, щоб батьки звернули увагу на своїх дітей".
• "Тож особиста справа учня, чи його "обличчя", де вчитель зобов’язаний робити помітки?"

Чи може вчитель писати зауваження у щоденнику

Юрист громадської організації "Батьки SOS" Роман Бондаренко запевняє, що існування щоденників не передбачено жодним нормативним актом. Тобто немає жодного закону, постанови чи розпорядження, яке б запроваджувало існування щоденників і їхнє введення.

Щоденник не є обов’язковим в школах. Якщо його немає у дитини, дитина за це не може отримувати жодного покарання,
– каже він.

Юрист пояснює, що записувати домашнє завдання чи робити будь які необхідні помітки дитина може і в звичайному зошиті чи блокноті.

За його словами, щоденник – це не більше, ніж просто традиція. "Раніше це був засіб зв'язку між вчителем і батьками, коли не було мобільних телефонів, не було електронної пошти і різних месенджерів. Тоді через щоденник передавалась інформація", – додав він.

Що каже психологиня

Своєю чергою, дитяча психологиня Дарина Силіванова не зовсім з цим погоджується. Адже точки зору психології, щоденник – це не така вже й безглузда річ.

Я прихильниця того, щоб певні дисципліни і певна структура в освіті була. Вона потрібна дітям для того, щоб було розуміння якихось завдань, відповідальності,
– каже вона.

Справа лише в лиш у тому, на скільки дотриманий баланс між лояльними вказівками, рекомендаціями, зауваженнями вчителя і прискіпливим ставленням до дитини. До слова, воно теж може проявлятися в помітках у щоденнику.

Тому якщо розгорнули його, а там все червоне, то психологиня радить поспілкуватися з дитиною, а потім з із вчителем. Після цього – треба всім разом шукати причини.

До слова, один із ключових принципів НУШ – зосередження уваги учнів на процесі навчання, а не на оцінках. Тому зі стартом реформи Нової української школи в Україні скасували бальне оцінювання для учнів початкових класів. І експерти кажуть, що в цьому є певна перевага. Деталі – читайте у статті.