Електроенергія під ногами - у США геотермальні джерела виходять прямо на поверхню

25 лютого 2011, 11:52

У пошуках нових джерел альтернативної енергії людство, здається, готове перевернути землю догори ногами. Втім, у Каліфорнії цього робити не треба - потужні геотермальні джерела тут виходять прямо на поверхню.

Площа поля з гарячими гейзерами - 1400 гектарів. Вони розташовані на стику між Тихоокеанською та Північноамериканською тектонічними плитами і є найактивнішим геотермальним полем у Сполучених Штатах. Американська компанія Calpine є провідним спеціалістом на ринку сучасних геотермальних джерел енергії. Незважаючи на своє банкрутство у 2005 р., зараз компанія може похвалитися багатомільярдними прибутками від виробництва геотермальної енергії.

“Для того, щоб отримувати геотермальну енергію, необхідно всього три речі: тепло, воду та спеціальний резервуар, який би зберігав гарячу пару. Завдяки всім цим простим речам ми можемо виробляти екологічно чисту електрику”, - сказав віце-президент Calpine Майк Роджерс.

Звісно, все трохи складніше, ніж описує віце-президент кампанії, проте схема та сама. Воду нагріває гаряче каміння, яке лежить на глибині. Пара надходить на 15 електростанцій, де крутить турбіни, які свою чергою й виробляють електрику.

Лише вдумайтеся у ці цифри - один кубічний кілометр гарячого граніту дорівнює енергоємності 40 мільйонів барелів нафти! Економія очевидна, і для природи майже ніякої шкоди. Наразі геотермальні електростанції забезпечують 3 тисячі мегават електроенергії на рік. За кілька років - переконують фахівці - їм вдасться подвоїти цей показник.

Власникам Calpine додає оптимізму і новий курс Адміністрації США на впровадження екологічно чистих джерел енергії. Гроші від уряду йдуть солідні - тут головне не пропустити момент і першими закріпитися на ринку.

Втім, у геотермальної енергії при всіх своїх плюсах існує і кілька важливих мінусів. Термальні води багатьох родовищ мають дуже високий рівень мінералізації. Окрім цього, вони, зазвичай, дуже токсичні, адже містять велику кількість бору, миш’яку, свинцю та цинку. У зв’язку з цим відпрацьовану воду в жодному разі не можна зливати у звичайні водойми. Її потрібно повторно закачувати під землю на водоносні горизонти і знову запускати для отримання геотермальної енергії. Наразі головне завдання інженерів - максимально здешевити цей процес. Коли це станеться, то - переконують вчені - ми можемо забути про атомні електростанції.