Гра престолів: чим загрожує Україні зміна президента Польщі
Перемога опозиціонера Анджея Дуди у першому турі виборів президента Польщі абсолютно не гарантує перемоги у виборах, однак політологи схиляються до того, що шанси у молодого політика дуже і дуже непогані. Його прихід до влади означатиме радикалізацію антиросійських настроїв у країні та надання Україні більш дієвої підтримки.
Україна активно фігурувала у передвиборчих програмах кандидатів, які пройшли до другого туру президентських виборів. І чинний президент Броніслав Коморовський, і його опонент Анджей Дуда використовували ситуацію в Україні як приклад того, що необхідно більше уваги звертати на забезпечення безпеки Польщі.
Схожі і переконання обох кандидатів у тому, що Європейський Союз має надавати підтримку Києву та не відступати від політики запровадження санкції проти Росії. Але диявол традиційно ховається в деталях, а вони у програмах все ж відрізняються.
Коморовський заробив собі імідж гнучкого і дуже прагматичного політика, що позначилось і на його стосунках із Україною. Добре усвідомлюючи користь України для розвитку його власної країни, він продовжував політику адвокатства України у ЄС. Тому що, як сам Президент пояснив під час свого виступу в Українському парламенті, "не буде вільної Польщі без вільної України". Втім адвокатство Коморовського мало характер дуже виважений, без різких рухів та надмірного ентузіазму.
Більш енергійний та радикальніший Дуда виступає, відповідно, за більш енергійні дії. При цьому варто зауважити, що його готовність підтримувати Україну також закінчуватиметься рівно там, де вона більше не буде йти на користь Польщі.
(Фото: Тwitter)
Дуда регулярно критикував прихильника тісних контактів та фінансової підтримки України Коморовському за те, що той зробив, на його думку, недостатньо для врегулювання конфлікту на сході України і не виключав можливості введення польських військ в Україні.
На початку 2015 року політик заявив про можливе надання Україні військової допомоги.
Польща могла б надати підтримку. Варто було б про це подумати,
— сказав він, наголосивши, що це "серйозним рішенням", над яким "потрібно добре подумати".
Політик також звернув увагу на те, що Польща є членом НАТО і, якби подібне рішення приймалося на рівні Альянсу, то його потрібно було б виконувати.
Крім того, Дуда також вказував на помилковість "нормандського формату" переговорів. За його словами, зустрічі проходили "без участі Польщі, а також головних сусідів України — Словаччини, Угорщини та Румунії".
Діяльність польської дипломатії на міжнародній арені, в тому числі — і у питанні України, на переконання політика, також має бути значно активнішою.
Питання в тому, якою є позиція польської дипломатії в Європейському Союзі? Якщо ситуація така, що її навіть не пускають до тих органів, які займаються питаннями безпеки Польщі. Це ж стосується війни, яка йде саме за нашим кордоном,
— наголосив він.
Ще одна принципова відмінність Дуди від Коморовського – радикальна антиросійська позиція. Його партія "Право і справедливість" традиційно є категорично налаштованою проти Росії, зокрема, і через переконання її представників, що засновник цієї політичної сили, президент Лех Качинський, який загинув під Смоленськом, через замах, реалізований не без участі Кремля. У Росії, за словами Дуди, давно не проводилися чесні вибори, нехтують основними нормами Конституції, відсутні незалежні суди і розвинуте громадянське суспільство.
Сучасна Росія, яка, крім усього цього, ще й відкрито порушує норми міжнародного права, не має нічого спільного з демократією,
— наголошував він.
Щоправда, у Берліні Дуда вбачає не меншу небезпеку, ніж у Москві, відтак декларує необхідність боротися на обидва фронти та наголошує, що Польща має об’єднувати довкола себе всіх можливих союзників, які можуть стати корисними у цій боротьбі. Наразі можна сказати, що Україна входить до кола можливих соратників.
Однак стверджувати, що Дуда займає беззастережно проукраїнську позицію не варто. Він є представником консервативної партії, яка чимало уваги приділяє питанням історії. Відтак, питання героїзації Україною воїнів ОУН та УПА, яких поляки далеко не завжди вважають героями, може стати проблемним у розвитку стосунків між двома країнами.