Губернатор Запоріжжя вирішив призвати до лав ЗСУ переселенців
24 липня губернатор Запорізької області Валерій Баранов вирішив призвати переселенців з Донбасу до лав збройних сил. Кожному жителю Східної України чоловічої статі за місцем реєстрації на Запоріжжі відправили повістки у військкомати.
Через призов переселенці не реєструються і тікають з області
Люди найчастіше прибувають із зони проведення АТО без військових облікових квитків. Тобто у людини немає військового квитка. Тому реально визначити на якій посаді він служив, в яких частинах він служив, в яких військах він служив не можливо. І визначити його військову спеціальність також не можливо. Запит послати на сьогодні практично теж не можливо у військовий коммісаріат за місцем проживання. Тому виникає ця проблема. Якщо у людини немає військового квитка, їй треба видавати новий військовий квиток, – розповідає військовий комісар Запорізького обласного військового комісаріату Давид Моін.
Втім, не лише паперова тяганина стає на заваді призову. Коли переселенці чоловічої статі дізнаються про перспективу воювати на Сході, уникають реєстрації, а подекуди навіть тікають з області.
Ми говоримо "Ви самі?". "Так, я сама". "А де чоловік?". "Ну він охороняє квартиру". Проходить якийсь час, вона приходить з чоловіком. Ми говоримо "А хто цей чоловік?". "Це мій чоловік". "А він стоїть на обліку?". "Ні." "А де він живе?" "Ми знімаємо квартиру". "Чому він не стає на облік?". "Ну бо нам сказали, що якщо він стає на облік, його тут же знімуть з поїзда, так, і відправлять в армію". Ну коли ми сказали, що у нас буде сидіти представник військкомату, ну ми як би вирішили ось так натякнути, що хотілося б, щоб вони теж служили, – вони розбіглися, – говорить співкерівник Штабу волонтерської допомоги біженцям і армії Олена Ярошенко.
У дитячому оздоровчому комплексі "Чайка", де розташувалася частина мешканців Донецької та Луганської областей, було 22 чоловіки. Майже всі вони – або інваліди, або батьки багатодітних родин. Двоє виявилися придатними до військової служби. Але коли побачили на порозі військового комісара, накивали п`ятами з санаторію.
Деякі переселенці пояснюють, що вони пацифісти
Андрій чекає під Запоріжжям, поки "навоюються" у Горлівці. Разом з родиною знімає у Вільнянську півбудинку. Платить 700 гривень на місяць, допомагають волонтери. Воювати не піде.
Ну я свідок Єгови, як би. Ну з релігійних переконань не бере в подібних заходах. Там, війна та інше. До того ж я маю інвалідність. У мене була важка черепно-мозкова травма. Як би така справа. У мене тиск, головні болі. Не знаю, зараз це катірується чи не катірується, – говорить переселенець з Горлівки Андрій.
Зрештою, на півтори тисячі переселенців чоловічої статі, виявилося лише двоє добровольців.
Припустимо, мене б закликали там якось, примусили, так? Ну як я можу? Там стояти. Ну як мені відомо, вони там за містом стоять і стріляють в місто. Ну а як? Що я буду стріляти по своїм родичам і друзям, які ховаються і не змогли виїхати, – говорить Андрій.
Бійці АТО не розуміють, чому переселенці не йдуть воювати
Тим часом бійці, які щодня відбивають атаки агресора, під кулями рятують своїх побратимів, не розуміють, чому переселенці не йдуть воювати.
Я не розумію тих людей, які сидять в тому ж Донецьку, в тому Донбасі. Припустимо, чоловіки призивного віку, які сидять перед телевізором або ховаються в погребах, а потім виїжджають сюди біженцями і кричать "Я воювати не піду, бо я біженець, я там вже був!" Я їх просто не розумію. Якщо вони хочуть на нашій шиї, як мовиться, виїхати в рай, то у них це не вийде, – обурюється доброволець із батальйону "Айдар".
13 серпня у Запоріжжі поховали командира взводу Нацгвардії
Тим часом Запорізька область ховає своїх синів, які загинули в підступній війні. 13-ого серпня поховали командира взводу запорізької військової частини Нацгвардії. Запорізька область поховала вже 24 бійців.