Харчове маркування - для тих, хто дбає про своє здоров’я

У більшості країн діє норма харчового маркування продукції, в тому числі в Україні. Стандарт вимагає від виробника вказувати на пакуванні усі інгредієнти виробу, і не видавати його за інший продукт. Приміром, маслом може називатись лише продукція виготовлена з тваринного жиру. Якщо до складу входить жир рослинний, то це вже спред.
Незаконно називати білкову ікру - ікрою чорною зернистою, нектар - соком.

Обов'язково повинна бути інформація щодо харчових та біологічно активних добавок, ГМО, ароматизаторів, барвників тощо. Якщо продукт може негативно впливати на здоров'я алергіків, виробник обов’язково має друкувати на упаковці застереження.

"Споживачі сьогодні хочуть знати усе, що міститься у продукті. І це стосується не лише харчів з супермаркету, а й усіх виробів", - каже Урсула Аресню (Британська асоціація дієтологів).

Уряди країн сповнені оптимізму щодо користі маркування. Вони переконані - коли покупець буде мати повну та достовірну інформацію про товар, він обов’язково зробить правильний і корисний для здоров’я вибір.

Алергія

Попри незліченну кількість профілактичних препаратів, у світі продовжує зростати кількість алергічних захворювань. Деякі вчені вже навіть почали називати це епідемією ХХІ сторіччя.

Зазвичай, харчова алергія починає формуватися у людини ще з дитячого віку. Одна з причин - так званий діатез. Вроджена схильність до алергії сьогодні спостерігається у 30-40% дітей. Алергічна реакція виникає, коли організм помилково приймає безпечну речовину за шкідливу. Іншими словами, це захисна реакція на вторгнення, якого насправді не було.

В алергії безліч симптомів, найпоширеніші - екзема, висип, проблеми з травленням, напад астми. Вкрай важкі алергійні реакції у дітей можуть виникнути, зокрема після вживання горіхів, мигдалю, арахісу. Алергія на горіхи невиліковна. Тому, люди, які страждають на неї, повинні стежити, аби їм у їжу не потрапив алерген, навіть у незначних кількостях.