Людей викидало з літаків просто під час польоту: аварії, які здаються неможливими

Boeing 737 авіакомпанії Malta Air, що працює під брендом Ryanair, летів із Салонік до Меммінгена. Приблизно на висоті 16 тисяч футів – майже 4,9 кілометра – у правому двигуні сталася аварія з відокремленням лопатки вентилятора. 

Уламки пробили герметичну частину фюзеляжу, зокрема в районі вікна 11-го ряду. Бортпровідниця побачила пасажира з місця 11F частково затиснутим у пошкодженому віконному отворі, а інші пасажири змогли втягнути його назад у салон. 

Людина отримала серйозні травми, однак літак повернувся до Салонік і благополучно сів. Причини аварії ще розслідують, повідомляє Bild.

Цей випадок звучить майже неможливо, але в історії цивільної авіації вже були аварії, коли розгерметизація або руйнування фюзеляжу справді викидали людей за борт. У кількох таких випадках літаки після цього не падали одразу, а залишалися керованими й змогли сісти. Саме це робить ці історії особливо моторошними: катастрофа для людини біля місця руйнування не завжди означала миттєву катастрофу для всього літака. 

Як пасажира викинуло через ілюмінатор на висоті майже 12 кілометрів?

3 листопада 1973 року рейс 27 National Airlines виконував переліт на McDonnell Douglas DC-10 між Маямі та Сан-Франциско з кількома проміжними зупинками, зазначає Medium.

На борту перебували 115 пасажирів і 12 членів екіпажу. Літак ішов на крейсерській висоті 39 тисяч футів – приблизно 11,9 кілометра, – коли зруйнувався вентилятор третього двигуна. 

Металеві уламки розлетілися з великою швидкістю, пошкодивши фюзеляж, крило та інші двигуни. Один із фрагментів влучив у пасажирське вікно. Після цього вікно відокремилося від фюзеляжу, в салоні почалася швидка розгерметизація, і пасажира, який сидів поруч, викинуло через утворений отвір назовні. 

У звіті NTSB це описано прямо: чоловік був "forced through the opening and ejected from the aircraft" – тобто його викинуло з літака через отвір після руйнування вікна. 

Реальні історії, які налякають будь-кого / Фото unsplash

Екіпаж розпочав екстрене зниження. Ситуацію ускладнювали пошкодження електричних і гідравлічних систем, а також те, що частина кисневих масок у салоні не спрацювала належним чином. Попри це, через 19 хвилин після руйнування двигуна DC-10 сів у міжнародному аеропорту Альбукерке. Із 127 людей на борту загинув один – пасажир, якого викинуло через ілюмінатор. 

Ще 24 людям надали допомогу через вдихання диму, проблеми з вухами та незначні травми. Розслідування встановило, що безпосередньою причиною стала руйнація вентилятора двигуна через складні вібраційні процеси у його конструкції. Точну причину, через яку двигун спочатку вийшов на небезпечний режим, слідчі тоді визначити не змогли. 

Чому у Boeing зірвало понад п’ять метрів даху, але він продовжив летіти?

28 квітня 1988 року Boeing 737-200 Aloha Airlines виконував короткий рейс між гавайськими островами – з Хіло до Гонолулу. На борту перебували 89 пасажирів і шестеро членів екіпажу. 

Літак піднявся до 24 тисяч футів, тобто приблизно 7,3 кілометра. О 13:46 сталася вибухова розгерметизація: верхня частина фюзеляжу почала руйнуватися, і в польоті від літака відірвалася секція обшивки та конструкції довжиною близько 18 футів – майже 5,5 метра. 

Значна частина переднього пасажирського салону фактично залишилася без даху. Під час руйнування одну з бортпровідниць винесло за межі літака. Її вважали загиблою. 

Сім пасажирів і ще одна бортпровідниця отримали серйозні травми. Попри масштаб пошкоджень, Boeing не розпався в повітрі. Пілоти почали екстрене зниження і змогли посадити сильно пошкоджений літак в аеропорту Кахулуї на острові Мауї. 

Фотографії борту після посадки стали одними з найвідоміших в історії авіаційної безпеки. На них видно літак, у якого бракує великої частини верхнього фюзеляжу, але крила, хвостове оперення й основна структура залишилися достатньо цілими для посадки. 

Причину аварії слідчі шукали не в одному раптовому ударі. NTSB встановила, що в конструкції накопичувалися втомні пошкодження та проблеми зі з’єднаннями обшивки. Система технічного обслуговування Aloha Airlines не виявила їх до того, як вони призвели до масштабного руйнування фюзеляжу. 

На момент аварії Boeing був уже не новим і виконував багато коротких рейсів між островами. Для літака важливі не лише години в повітрі, а й кількість циклів "зліт – набір висоти – посадка", під час яких герметичний фюзеляж щоразу переживає зміну тиску.

Куди зникли дев'ять пасажирів разом із частиною Boeing 747?

Менш ніж через рік після аварії Aloha сталася ще одна подія, яка показала, наскільки серйозними можуть бути наслідки раптової розгерметизації – і водночас наскільки витривалою іноді залишається конструкція літака. 24 лютого 1989 року Boeing 747 рейсу United Airlines 811 вилетів із Гонолулу. Попереду був переліт до Окленда, а далі – до Сіднея. На борту перебували 337 пасажирів і 18 членів екіпажу. 

Після зльоту літак набирав висоту. Між 22 і 23 тисячами футів – приблизно 6,7 – 7 кілометрів – раптово відкрилися передні вантажні двері в нижній частині фюзеляжу. Сталася вибухова розгерметизація. Двері відірвалися й спричинили масштабне руйнування правого борту пасажирського салону. Разом із частиною фюзеляжу за борт викинуло дев’ятьох людей. У звіті NTSB навіть перелічені їхні місця: 8H, 9F, 9G, 9H, 10G, 10H, 11G, 11H та 12H. 

Жодного з дев’ятьох пасажирів не знайшли, їх визнали загиблими. Пошкодження не обмежилися салоном. Уламки влучили у два двигуни з правого боку, і екіпажу довелося їх вимкнути. Постраждали також елементи крила. Через пошкодження закрилків літак мав заходити на посадку на більшій швидкості, ніж зазвичай. Екіпаж розвернув Boeing 747 назад до Гонолулу й зміг посадити літак. У салоні при цьому залишалася величезна відкрита ділянка борту, через яку було видно небо.