Без лап і дуже схожа на змію: в українських лісах живе істота, яка може вас налякати

Цей плазун не отруйний та не нападає на людей і не має нічого спільного з гадюками, інформує 24 Канал. Навпаки, це тиха істота, яка більшу частину життя проводить у траві, під лісовою підстилкою, камінням, пнями або поваленими деревами. 

Побачити її можна в лісі, на луках, у садах і навіть неподалік людських осель. Веретільницю часто називають "ящіркою без ніг". І це не образний вислів. Вона справді належить до ящірок, хоча зовні більше нагадує невелику змію. Саме через цю схожість її нерідко вбивають, хоча підстав боятися цієї тварини немає. 

Чому веретільниця схожа на змію, але не є нею? 

Найперше, що збиває з пантелику, – тіло. У веретільниці немає помітних лап, вона видовжена, гладка, блискуча й рухається хвилеподібно, інформує Zapovidnyk. Для людини, яка не роздивляється плазуна зблизька, цього вже достатньо, щоб назвати її змією. Але біологічно це ящірка. Веретільниця ламка, або Anguis fragilis, належить до безногих ящірок. 

Європейська веретільниця не є ні черв’яком, ні змією – її видають рухомі повіки та здатність відкидати хвіст. Змії не кліпають так, як це роблять ящірки. У них очі прикриті прозорою нерухомою лускою, а не повіками. Веретільниця має повіки й може кліпати. Ще одна важлива відмінність – хвіст. Як і багато інших ящірок, вона може відкинути його в разі небезпеки. 

Дивовижна ящірка в українських лісах / Колаж 24 Каналу

Це допомагає врятуватися від хижака, але хвіст потім відростає вже не таким, як був. Через цю особливість у назві й з’явилося слово "ламка". Воно не про слабкість тварини, а про здатність "зламати" власний хвіст, коли треба вижити. 

Де її можна зустріти в Україні? 

Веретільниця не є екзотикою з чужої країни, вона живе в Україні. Мезинський національний природний парк зазначає, що веретільниця – безнога ящірка зі змієподібним тілом завдовжки до 50 сантиметрів; її можна зустріти в лісах, на луках, у садах, під камінням, у гнилих пнях і під поваленими деревами. 

Найчастіше вона тримається в місцях, де є волога, укриття й достатньо дрібної здобичі. Відкриті сухі ділянки їй не такі зручні. Тому якщо на дачі чи біля лісу є стара купа листя, компост, трава, дошки або каміння, там цілком може ховатися веретільниця. І це не погана новина – для саду така сусідка навіть корисна. 

Чим живиться ця "змія без ніг"? 

Веретільниця не полює на людей, не кидається на ноги й не має отрути. Її їжа значно дрібніша: слимаки, черв’яки, павуки, личинки, різні безхребетні. Для городників це майже ідеальний набір, бо серед її здобичі є ті, хто справді може шкодити рослинам. 

Веретільниці живляться повільною здобиччю, зокрема слимаками та іншими безхребетними. Вона ховається у вологих місцях і полює на дрібних мешканців ґрунту та підстилки. Тобто веретільниця – не ворог на ділянці. Вона частина природного контролю дрібних безхребетних. Її присутність часто означає, що поруч є укриття, волога й більш-менш живий ґрунт. 

Як швидко відрізнити веретільницю від змії? 

Найбезпечніше правило – не брати в руки жодного плазуна, якщо немає точного розуміння, хто перед вами. Але є кілька ознак, які допомагають не панікувати. 

Веретільниця зазвичай має дуже гладке, блискуче тіло з металевим відтінком – сіруватим, коричневим, бронзовим або мідним. Голова в неї не так різко відділена від тулуба, як у багатьох змій. Рухи часто повільніші, а сама тварина намагається сховатися, а не захищатися. Головна підказка зблизька – повіки. 

Веретільниця може кліпати, змія – ні. Ще одна ознака – хвіст, який у безногих ящірок може легко відламуватися. The Wildlife Trusts окремо називає саме ці риси – кліпання повіками й здатність скидати хвіст – серед найпомітніших відмінностей веретільниці від змії. Але перевіряти це руками не потрібно. Якщо тварина повзе собі в траву, найкраще просто дати їй спокій.