Що може означати звичка ходити з руками за спиною: як науковці пояснюють таку позу
Звичка ходити з руками за спиною може здаватися промовистою деталлю, за якою хочеться вгадати характер людини. Проте дослідження, описане в наданому матеріалі, не встановлює окремого значення цієї пози: науковці перевіряли, наскільки точно ми оцінюємо незнайомців за ходою загалом.
Результат виявився несподіваним: спостерігачі часто погоджувалися між собою, приписуючи людям певні риси. Однак схожість цих оцінок ще не означала, що вони правильно розпізнали чужий характер.
Як науковці перевіряли, що можна зрозуміти за ходою?
Люди можуть формувати подібні, але неточні враження про незнайомців лише за їхніми рухами, показало дослідження, опубліковане в журналі Cognition.
Науковці хотіли з’ясувати, які особливості ходи впливають на такі судження та чи відповідають вони самооцінкам учасників.
Що кажуть вчені про руки за спиною / Фото Unsplash
Для цього рухи добровольців перетворили на короткі анімації з точок, які позначали основні частини тіла. Спостерігачі бачили, як рухається людина, але не могли роздивитися її обличчя, зачіску чи одяг. Учасників попросили оцінити, наскільки людина здається товариською, доброзичливою, відкритою до пригод і легкою у спілкуванні. Також вони визначали, чи викликає вона довіру та наскільки емоційно стійкою виглядає.
Оцінки різних спостерігачів часто збігалися. Проте коли їх порівняли з відповідями самих людей, чиї рухи показували в анімаціях, переконливого збігу не виявили. Тобто учасники схоже сприймали ходу, але їхні висновки не відповідали тому, як добровольці описували власну особистість.
Чому руки за спиною не дають готової відповіді про характер?
Описаний експеримент не перевіряв, чи властива звичка тримати руки за спиною людям із певними рисами. Тому на його основі не можна стверджувати, що така поза свідчить про впевненість, замкнутість, владність або схильність до роздумів.
Натомість дослідники виявили, що враження про характер були пов’язані з іншими оцінками спостерігачів: наскільки привабливою, маскулінною чи спокійною їм здавалася людина. Наприклад, тих, кого сприймали як привабливих, також частіше вважали легкими у спілкуванні. Так одне враження ставало підставою для наступного, хоча спостерігачі майже нічого не знали про людину.
Цей результат допомагає пояснити, чому кілька людей можуть однаково оцінити незнайомця й водночас помилитися. Є й межа самого дослідження: точність суджень перевіряли через порівняння із самооцінками добровольців.
Скільки секунд потрібно, щоб скласти враження про людину?
Людині вистачає всього 2 секунд беззвучного відео, щоб скласти перше враження про незнайомця. У відомому психологічному експерименті учасникам показували короткі уривки занять тривалістю 30, 10 і 2 секунди, і глядачі однаково впевнено визначали, наскільки викладач здається відкритим чи компетентним, навіть не знаючи його дисципліни.
Проте швидкість сприйняття суттєво випереджає його об'єктивність. Здатність за 2 секунди приписати людині певні риси показує лише нашу схильність робити миттєві висновки за мімікою чи кроками, тоді як реальний характер і глибина особистості рідко збігаються з такими швидкими спостереженнями.