Помирає і знову оживає: як лісова жаба поламала звичні закони природи
У світі дикої природи існує чимало способів пережити суворі зимові морози, проте північноамериканська лісова жаба володіє механізмом, який нагадує справжній біологічний перезапуск.
З настанням холодів ця невелика амфібія не ховається глибоко в мул на дні водойм, а заривається в лісову підстилку й буквально замерзає до стану твердого каменя. Її серце повністю зупиняється, дихання припиняється, кровообіг завмирає, а майже 65% води в організмі перетворюється на лід, розповідає у Threads biologist.ua.
Для переважної більшості живих істот такий стан означає миттєву загибель, адже гострі кристали льоду розривають ніжні клітинні мембрани зсередини, однак лісова жаба навчилася обходити цей закон фізики.
Як глюкоза в крові працює замість автомобільного антифризу
Секрет виживання амфібії криється у миттєвій біохімічній реакції, яка запускається в її організмі, щойно температура повітря опускається нижче 0 градусів і шкіри торкаються перші кристалики льоду. У цю мить печінка жаби починає в шаленому темпі розщеплювати запаси глікогену й викидати у кровотік гігантську дозу глюкози – її концентрація в крові зростає майже в 100 разів.
Цей природний цукор разом із сечовиною, яку організм перестає виводити ще з осені, проникає всередину кожної клітини й працює як потужний кріопротектор. Висока концентрація розчинених речовин різко знижує температуру замерзання внутрішньоклітинної рідини, завдяки чому вода замерзає лише у міжклітинному просторі та черевній порожнині, але самі клітини залишаються цілими й захищеними від руйнування.
Як відбувається весняне пробудження та що це дає науці
У стані повного замороження за температури до мінус 16 – 18 градусів лісова жаба може перебувати кілька місяців поспіль без жодних ознак життя. Коли ж навесні сонце прогріває лісову підстилку, процес розморожування запускається зсередини назовні: спершу відтає серце й починає потроху скорочуватися, відновлюючи рух крові, а слідом за ним оживають легені, головний мозок і кінцівки.
Уже за 10 – 14 годин після відтавання амфібія повертається до звичного ритму, вибирається зі схованки й вирушає на пошуки пари. Сьогодні цей феномен лісової жаби активно вивчають фахівці з трансплантології та кріобіології в усьому світі, намагаючись відтворити її природний цукровий захист для безпечного заморожування та тривалого зберігання донорських органів без пошкодження тканин.