Історія біатлону. Побутовим пращуром цього спорту було полювання на лижах
Ще на зорі людства мешканці холодної півночі і гірських регіонів Азії використовували лижі як засіб полювання, а відтак і виживання.
Наскельні малюнки у Норвегії та на китайському Алтаї свідчать про появу перших людей на лижах та зі зброєю ще за 5 тисяч років до нашої ери. З плином часу у більшості регіонів це поєднання втратило свою актуальність у повсякденному житті.
Утім те що так довго було частиною побуту знайшло іншу нішу - спорт. Щоправда зважаючи на орієнтовну дату зародження поєднанню лиж та зброю знадобилося дуже багато часу на перевтілення. Наприкінці 18 століття відбулися перші змагання, що віддалено нагадували біатлон, утім розвиватися цей вид спорту почав лише на початку минулого століття.
Так на олімпійських іграх 1924 року у статусі демонстраційних змагань дебютував прародич сучасного біатлону - гонка військових патрулів.
Так лише у 1960 снайпери на лижах дебютували на олімпійських іграх, стартувавши лише в одній - індивідуальній гонці. Вже відчутно пізніше відбулися перші естафети та спринти. Тільки наприкінці 90-тих до біатлонних дисциплін потрапили гонка переслідування та мас-старт. А у 2003 на кубку світу дебютувала змішана естафета.
До слова жінкам дозволили змагатися у біатлоні лише в 1992 і для України це безумовно стало доленосним рішенням. Адже усі, окрім двох, медалі зимових ігор для синьо-жовтих здобули саме біатлоністки.