Історія ІІ Світової війни: по той бік радянської пропаганди

Саме 9 травня 1945 року, в 00.43 за московським часом Голова верховного командування вермахту генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель поставив свій підпис під “Актом про повну капітуляцію німецьких збройних сил”. Війна в Європі, яка почалася 1 вересня 1939 року, нарешті завершилася.

9 травня – радянська інтерпретація

9 травня закріпилося у радянській історіографії як день завершення великої вітчизняної війни. Проте насправді акт про капітуляцію було укладено кількома днями раніше, у Реймсі, коли німці підписали документ про складання зброї перед командуванням коаліційних сил. Чому Сталін не бажав прийняти реймський акт і зажадав підписати Берлінський? Адже своїм рішенням він продовжив війну на два дні та загубив ще кілька десятків тисяч життів? Так він вирішив вписати в історію себе та весь радянський народ переможцями у великій війні.

Штурм Берліна

Підписанню акту про капітуляцію передував десятиденний штурм Берліна. 25 квітня радянські війська 1 Українського та Білоруського фронтів замкнули кільце оточення навколо столиці Третього рейху. Загнані в кут нацисти перетворили місто в майже неприступну фортецю.

Радянське командування поставило перед військами завдання – знищити нацистську гідру в її лігвищі. Те саме, тільки протилежне завдання – оборонятися до останнього патрона – віддав військам Гітлер, який упродовж останнього місяця не виходив зі свого фюрербункера.

Вуличні бої в Берліні не стихали ні вдень, ні вночі.

Втрачаючи десятки тисяч солдатів, радянська армія відтісняла німців до центру. 28 квітня війська підійшли до Рейхстагу. Запеклі бої за німецький парламент, який обороняли 5 тисяч солдатів та офіцерів СС, тривали до 2 травня. Того дня гарнізон викинув білий прапор.

Самогубство Гітлера

30 квітня, розуміючи безперспективність свого положення, фюрер третього рейху Адольф Гітлер розкусив ампулу з ціанідом та одночасно вистрелив собі в голову.

Залишки нацистського керівництва, після численних нарад, випрацювали єдину лінію поведінки – не чинити жодного опору американцям, які наступали на Берлін із заходу, масово здаватися їм в полон, при цьому з усіх сил намагатися затримати просування радянських військ.

Нацисти розуміли – від СРСР пощади їм не буде, тому намагалися потрапити до сил союзників, розраховуючи на їхню милість. Як показала історія, розрахунок був правильним.

Капітуляція перед американцями

Часткові капітуляції військ третього рейху почалися ще 29 квітня. Першим віддав наказ скласти зброю генерал-полковник Фітінгоф-Шеєль, командувач групою армій С, яка діяла в Італії.

Проте на півдні Рейху генерал-фельдмарал Альберт Кессельрінг, командувач групами армій “Центр” та “Австрія” вперто не бажав здаватися в полон і чекав на накази вищого командування.

В такій ситуації німці прийняли рішення скласти зброю. 5 травня командування Вермахту запропонувало підписати з американцями капітуляцію усіх військ на західному фронті. Та Ейзенхауер заявив, що можлива лише загальна капітуляція – на східному та західному фронтах. Ввечері 6 травня начальник оперативного відділу Верховного головнокомандування Вермахту генерал Альфред Йодль заявив американцям, що уповноважений підписати акт про капітуляцію.

7 травня о 02.41 ночі Йодль поставив свій підпис під документом про припинення збройного опору військ Третього рейху.

В Сталіна – своя гра. Другий примірник акту про капітуляцію

Дізнавшись про підписання, Сталін був несамовитим від люті. Ще б пак, німці капітулювали перед американцями. А як же ж його геній генераліссімуса, як же ж мільйонні втрати радянського союзу. Командування союзників отримало негайну телеграму від Сталіна: радянський диктатор в ультимативній формі заборонив оприлюднювати інформацію про капітуляцію і вимагав підписати новий документ, за участю офіційної радянської делегації та обов’язково у Берліні. Союзники з такими вимогами погодилися. Разом з тим вони не скасували акт про капітуляцію, підписаний у Реймсі.

Відтак, опівночі 9 травня в Берліні було підписано другий примірник акту про капітуляцію нацистської Німеччини. Велика війна в Європі завершилася.

Помпезні святкування перемоги

24 червня на Красній площі у Москві пройшов грандіозний парад перемоги. Приймав його Йосип Сталін, парадом керували маршали Жуков та Рокоссовський. Перед трибуною Мавзолею маршем пройшли полки, які найбільше відзначилися у війні. Завершували ходу 200 знаменосців, які несли опущені донизу нацистські штандарти.

Найцікавіше, що Радянський Союз перебував з Німеччиною у стані війни аж до 1955 року, оскільки мирного договору після 9 травня підписано так і не було. Лише 25 січня 1955 року Президіум верховної ради СРСР прийняв рішення про припинення стану війни з Німеччиною.

Та друга світова війна не завершилася 9-го травня. Імператорська Японія вперто не бажала складати зброю і воювала одна проти всього світу. Щоб змусити непокірних самураїв скласти зброю та продемонструвати світу наявність ядерної зброї, американці 6 і 9 серпня 1945 року скинули дві ядерні бомби на Хіросіму та Нагасакі. Тому Друга світова війна закінчилася лише 2 вересня 1945 року, коли Японія підписала акт про капітуляцію.