Карнак - “Північна Ніцца” Франції
Місто розташоване на узбережжі Атлантичного океану. Туристи масово відкрили для себе Карнак у другій половині ХХ сторіччя.
Місто приваблює мандрівників спокоєм, мальовничими пейзажами та бретонською автентичністю. Щоправда розвиватись туристична індустрія у Карнаку почала ще в ІХ столітті. У пошуках натхнення сюди приїжджали знамениті письменники - Флобер, Гюго, Меріме. Карнак може похизуватися ще й багатою архітектурною спадщиною. Навколо церкви розміщені численні будиночки ремісників та торговців. Більшість будівель зведені чи відреставровані у ІХ столітті. Завдяки цьому архітектура міста має однорідний вигляд.
Однак світову славу п’ятитисячне французьке містечко здобуло завдяки багатій археологічній спадщині. В околицях міста - понад 60 історичних пам’яток. Здебільшого - це залишки давніх цивілізацій. Історики вважають, що вони належать до епохи неоліту – V-IV тисячоліття до нашої ери. Менгіри, або стояче каміння, це - доісторична пам'ятка мегалітичної культури.
У Карнаку є цілі ряди, групи та алеї менгірів. Три найбільших ряди менгірів - Менек, Кермаріо, Керлескан. Найбільші камені заввишки більше 4-х метрів. Приміром, Кермаріо складається із понад тисячі каменів, які розміщені у 10-ти колонах завдовжки понад кілометр. Призначення менгірів невідоме. Найімовірніше, це релігійні споруди, пов'язані з культом Сонця. Не виключено, що у давнину Карнак був своєрідним місцем паломництва. Утім, хто ж встановлював менгіри - загадка для істориків. Таємниця Карнаку - це постійна тема наукових дискусій.