Жуковим не може бути – це очевидно, – новий голова Інституту нацпам'яті про проспект у Харкові
У Харкові тривають суперечки щодо повернення проспекту Григоренка імені радянського маршала Жукова.
Цю ситуацію в прямому ефірі 24 каналу прокоментував новообраний керівник Інституту національної пам'яті Антон Дробович. Він наголосив, що проспект має бути перейменовано, тому що повинен виконуватися закон.
Цікаво: Чому Харків "поклав на лопатки" маршала Жукова: пояснення В'ятровича
Проте, якщо є якесь несприйняття громади, то треба провести ці консультації, бо очевидно, що Григоренка – хороша назва. Але якщо у місцевих жителів є тривоги щодо цього, то має бути проведена консультація – не може кидатися назва зверху,
– заявив Дробович.
"Це має бути рішення, яке внутрішньо прийняте громадянами. Жуковим не може бути – це очевидно суперечить закону", – додав керівник УІНП.
Дивіться про декомунізацію та нові завдання УІНП у відео:
Які скандали через перейменування були у Харкові?
- 19 червня Харківська міська рада на чолі з Геннадієм Кернесом підтримала петицію та проголосувала за повернення назви проспекту і радянського маршала Жукова
. - Його у 2016 році був перейменований на проспект Григоренка в рамках декомунізації. Це рішення підтримали 59 міських депутатів, 13 були проти.
- Громадські активісти виступали проти такого рішення. Більше того, перейменування проспекту – це порушення закону. З 2015 року в Україні діє закон про декомунізацію, який забороняє радянську символіку та засуджує комуністичний режим.
- Харківський окружний адміністративний суд 10 вересня визнав рішення Харківської міськради незаконним, його можуть оскаржити впродовж 30 днів.
- 8 листопада Другий апеляційний адміністративний суд не задовольнив апеляцію міської ради Харкова щодо повернення проспекту Григоренка імені радянського маршала Жукова.
Відзначимо, що 2 червня під час пікету об'єднавчого з'їзду партії "Довіряй ділам"
Кернес обізвав руйнівників радянського монумента покидьками суспільства та пообіцяв відновити пам’ятник
Хто такий маршал Жуков?Радянський полководець і державний діяч, чотириразовий Герой Радянського Союзу. Протягом Другої світової війни командував військами Київського особливого військового округу, Генеральним штабом, 1-м Білоруським фронтом тощо.
Однак його особистість – дуже неоднозначна. На переконання багатьох експертів, радянський полководець не цінував життя своїх солдатів. Про нього пишуть історики: "Жуков ніколи не поведе армію в бій, якщо в нього людей не в 5 разів більше, ніж у противника".
Маршал Георгій Жуков
Жуков також очолив військові навчання Радянської армії із застосуванням на Тоцькому полігоні в Оренбурзькій області (Росія) з використанням ядерної зброї. Вони відбулись 14 вересня 1954 року і мають страшні наслідки.
Так, з 45 тисяч задіяних військових до 2013 року в живих залишилося трохи більше 2 тисяч. Половина з них офіційно визнані інвалідами першої та другої групи, у 74,5% – хвороби серцево-судинної системи, ще у 20,5 % — хвороби органів травлення, у 4,5% — злоякісні новоутворення і хвороби крові. Також постраждало близько 10 тисяч цивільного населення з найближчих населених пунктів. Відомості про навчання засекречені.