Зухвало крадуть ще під час прем'єри: як в Україні та світі процвітає піратство
Кінопіратство – величезна проблема не тільки в Україні, а в усьому світі. Наразі існує чимало майданчиків для ліцензійних продуктів, однак піратські версії все одно користуються неабиякою популярністю.
Чому так сталося, як з піратськими ринками борються в Україні та світі, яке покарання загрожує порушникам та чи допоможе зміна українського законодавства унеможливити фінансування піратства – сайт 24 каналу розбирався разом з Ігорем Михайловим, заступником голови Української антипіратської асоціації.
Цікаво Суд США оштрафував український книжковий стартап на 7,8 мільйона доларів за піратство
На варті правопорядку
На думку Михайлова, в Україні "склалася досить непогана ситуація з законодавством". Зараз у Верховній Раді розглядають п'ять проєктів нового Закону про авторське право та суміжні права. Проте, ще невідомо, який саме з них буде ухвалений та в якій редакцій.
За словами фахівці, всі ці законопроєкти містять положення щодо досудового розгляду скарг правовласників.
В Україні відсутні регіональні органи кінематографії, заявив заступник голови УАПА / Фото з особистого архіву Ігоря Михайлова
За статтею 176 КК України можуть притягатися порушники авторського права, а також за здійснення камкордингу, кардшейрінгу, а також ті, хто фінансує піратство.
Що таке камкординг
Записування аудіовізуального твору під час його публічної демонстрації для будь-яких цілей без дозволу суб'єкта авторського права на такий твір. У 2017-му в Україні виявили 12 випадків камкордингу, у 2018-му – 56, у 2019-му – 37, у 2020-му – 8, у 2021-му – 2.За здійснення камкордингу в 2018-му в Україні ухвалили перший вирок, однак ще не притягнули жодну особу за фінансування піратства. Михайлов впевнений, що цим питанням мають займатися співробітники Бюро економічної безпеки.
Важливо У Нідерландах закрили сервер Moonwalk, яким користувались піратські сайти в Україні
За останні роки суд ухвалив вироки на підставі десяти кримінальних проваджень, зареєстрованих в антипіратській асоціації, зазначив експерт / Фото Pixabay
Є декілька проблемних питань. Держоргани повною мірою не користуються своїми можливостями адміністративного впливу до порушників. Водночас в Україні відсутні регіональні органи кінематографії, а співробітники Держагентства з питань кіно не розв'язують це питання,
– зауважив заступник голови Української антипіратської асоціації.
Що таке кардшейрінг
Забезпечення у будь-якій формі та в будь-який спосіб доступу до програми організації мовлення, доступ до якої обмежений суб'єктом авторського права.Незаконна демонстрація фільму
Михайлов наголосив, що незаконно почали демонструвати кінокартини без державного посвідчення в невеликих кінотеатрах, кафе, в парках просто неба не так давно. Раніше фільми показували за допомогою дисків для лазерних систем зчитування. Тепер же використовують для цього піратські сайти або піратські онлайн-кінотеатри в мережі інтернет.
Зверніть увагу: згідно зі статтею 164-6 КУпАП, за незаконну демонстрацію та розповсюдження фільмів без державного посвідчення передбачено штраф. Розмір грошового стягнення залежить від характеру вчиненого правопорушення.Заступник голови Української антипіратської асоціації розповів, що щороку надходять повідомлення про незаконну демонстрацію фільмів з різних регіонів України.
УАПА реагує на ці звернення: готує і надсилає на адресу таких закладів листи-попередження про порушення авторського права, а в разі повторного порушення – звертається до поліції із заявами про злочин. За останні роки суд ухвалив вироки на підставі десяти кримінальних проваджень, зареєстрованих в антипіратській асоціації,
– наголосив Ігор Михайлов.
Викрадення фільмів залишається постійною і значною проблемою / Фото з особистого архіву Ігоря Михайлова
Як працює ринок кінопіратства в Україні
В УАПА уточнили, що ринок кінопіратства в Україні працює за своєрідною схемою. Це, наприклад, може буде придбання фільму чи серіалу для себе на легальному ресурсі з подальшим пристосуванням фільмокопії у гарній якості в інтернеті. Інший варіант – викрадення картин зі стрімінгових сервісів під час перегляду.
Викрадення фільмів залишається постійною і значною проблемою для галузі та тих, хто в ній працює. Всі піратські версії нещодавно випущених офіційно фільмів надходять у мережу інтернет через незаконну діяльність, пов'язану з використанням компактних цифрових пристроїв запису – переважно смартфонів,
– пояснив фахівець.
За його словами, найбільше незаконних копій порушники намагаються зробити у день прем'єрного показу фільму в кінотеатрі. Більшість піратських версій робиться через незаконний запис або "відеознімання". Часто можна зустріти піратську копію, відео якої зроблено, наприклад, в одній з азійських країн, а аудіо – в Україні.
За словами Михайлова, Drkosstin, HURTOM, epidermz, KOSHARA, nnm-clulb, Relizlab – найуспішніші реліз-групи в Україні / Фото iStock
Більшість викрадених ліцензійних продуктів потім незаконно передається так званим "реліз-групам" – організованим міжнародним злочинним угрупуванням, які записують фільми в кінотеатрах і надалі розповсюджують їх в інтернеті.
Drkosstin, HURTOM, epidermz, KOSHARA, nnm-clulb, Relizlab – найуспішніші реліз-групи в Україні, зазначив Михайлов. Незаконна діяльність таких груп дуже шкодить розвитку кінематографічної галузі, адже наявність "інтернет-піраток" завдає значних фінансових збитків як кінокомпаніям, так і кінодистриб'юторам.Розвиток кінопіратства в Україні також впливає на імідж держави. Іноземні дистриб'ютори починають сумніватися, чи можна в Україні безпечно організувати показ фільму. Водночас кіберполіція ще не сформувала механізм доказової бази такого виду злочинності як камкординг, резюмував заступник голови Української антипіратської асоціації.
Закордонний досвід
Головна особливість японського законодавства полягає в тому, що до відповідальності притягується той, хто роздає нелегальний контент, а також той, хто його звантажує. У 2009-му в країні ухвалили закон про кримінальну відповідальність за поширення контрафактного контенту.
- Користувачеві, який незаконно розмістив інформаційний продукт в мережі, загрожує штраф до 10 мільйонів єна (близько 100 тисяч доларів) або тюремний термін до десяти років. У 2012 році в закон внесли зміни, які встановили відповідальність і за звантаження. Користувач ризикує не тільки отримати штраф у розмірі 2 мільйони єна (близько 18 тисяч доларів), а сісти за ґрати терміном на два роки.
У Німеччині найсерйозніше серед європейських країн ставляться до нелегального використання контенту. Відповідальність настає за нелегальне розповсюдження інформаційних продуктів, захищених авторським правом.
- За роздачу однієї одиниці контенту користувачеві доведеться заплатити від 155 євро до 1 тисячі євро.
А от у США за піратство карають не відразу, а лише після попередження про відповідальність за незаконне звантаження. У Штатах обов'язок стежити за інтернет-піратством поклали на провайдерів. У 2013 році в країні низка правовласників та операторів зв'язку запустили систему "шести ударів", яка попереджує порушників авторських прав.
- Користувачам, які через торент звантажують або роздають піратський контент, надсилають послідовно шість листів з попередженнями про порушення. Якщо абонент продовжить свою діяльність, то йому обмежать швидкість доступу до інтернету або взагалі відключать від мережі.
З 1 січня 2019 року в Латвії набув чинності закон про блокування інтернет-провайдерами викраденого контенту. Тепер латвійські провайдери зобов'язані блокувати доступ до телевізійних трансляцій, які порушують права інтелектуальної власності.
- Сервіси, що транслюють телевізійних контентів без ліцензії надають 15 діб, аби припинити незаконну діяльність. Інакше сайт розмістять в національному "чорному переліку" та передадуть інформацію щодо нього місцевим інтернет-провайдерам.
В Індії парламент розглядає так званий Кінематографічний акт — зміни до чинних законів щодо боротьби з онлайн-піратством. Вони передбачають кримінальну відповідальність за створення та розповсюдження піратських копій фільмів, а також позбавлення волі терміном на три роки.
- Крім того, пірат має сплатити штраф у розмірі до 14 тисяч доларів. Нову ініціативу вже підтримали представники кіноіндустрії та медіаіндустрії Індії.
Варто знати – Цікаві факти про перший комп'ютер: дивіться відео