Київ без минулого?

Замість унікальних експозицій документів, книг, старовинних предметів побуту у Кловському Палаці, де розташовувався музей - тепер Верховний Суд. Музейники знайшли тимчасовий "притулок" в Українському Домі. Та попри обіцянки кожного нового керівництва держави, достойної альтернативи їм досі не запропонували.

”Всі наші експонати - в ящиках, валізах, клунках. Все це зберігається тут, як на сховищі. Безумовно, науковці працюють, але для киян - музею немає”, каже історик, співробітник Музею історії Києва Віталій Ковалинський.

Та відсутність музею - не єдина проблема. І історики, і самі кияни кажуть: остання десятирічка архітектурних експериментів змінила Київ до непізнаваності. Тепер в історичному центрі сусідами пам’яток архітектури є багатоповерхові офісні будівлі. Натомість будинки з історією зникають - розвалюються під впливом часу, знищуються під нову забудову, продаються з аукціонів.

”Глобалізація вона витискає цю всю ауру, і психологія людини змінилась. Мабуть, ніде це так не очевидно, як у Києві, що дійсно, варвари прийшли”, каже киянин, художник Володимир.

”Повернути, я думаю, вже нічого не можна. Тому що це забудовано, закладено, вкладені мільйони і куди ви їх виймете, ці мільйони? Аби хоч зупинилося воно і далі не рухалося, хоча б так..”, каже киянин, художник Валентин.

Захищати історію міста зголосилися представники шоу-бізу. Так, лідер "Мандрів" Сергій Фоменко разом з американським фотографом та режисером Антоном Трофімовим працюють над фільмом "Київ, що зникає". Кажуть, частини будинків, які вдалося відзняти - вже не існує.

”Я киянин, все життя живу у Києві і я бачу, як Київ на очах міняється. Зникає той Київ, який був затишним, ніжним, дуже своєрідним, а назовні з’являється такий досить стандартний, склобетонний, бездушний”, каже музикант, режисер Сергій Фоменко.

Натомість у Головному управлінні архітектури та будівництва великої проблеми у зникненні старого Києва не бачать. Більше того, кажуть, треба будувати щось свіже і обіцяють вже в новому генплані міста детально розробити історичний розділ з усіма параметрами забудови.

”Будувати у центрі міста Києва необхідно, і нове будівництво теж необхідно в центральній частині міста Києва, але з урахуванням тих параметрів, які будуть визначені місцевими правилами забудови”, каже Сергій Броневицький.

Поки ж влада працює над проектами, до відродження міста долучилися столичні мистецтвознавці. На початку року "Шоколадний будиночок" на Шовковичній передали Музею Російського мистецтва. Тепер музейники збираються укріпити фундамент, відремонтувати дах та відродити інтер’єри. Та будівля вже ожила. З двох-трьох осіб на день відвідуваність тут зросла до кількох тисяч на місяць.

“В прямому та в переносному значенні – найсмачніша будівля міста., великий кусень шоколаду, якого намагалися “з’їсти” всі кому не лінь. Але це вдалося тільки російському музею, зазначу, ми не вдавилися. Наше завдання не закривати цей будиночок, тому що якщо ми його закриємо, він вже не відкриється ніколи”, каже директор Музею російського мистецтва Юрій Вакуленко.

Тож кияни спільні у думці - відроджувати місто вдається лише силами та коштом небайдужих. Якщо до цих процесів не долучається влада, кажуть вони, вже скоро побачити справжній Київ можна буде лише на старих світлинах чи раритетних кінокадрах.