Корвалол для ФОПів: як у бізнесу шукатимуть діяльність і готівку

31 липня 2017, 21:01
Читать новость на русском

Народні депутати задумали боротися з тіньовим оборотом готівкових коштів у приватному підприємництві. Також парламентарі мають намір подолати "внутрішній офшор" та "оптимізацію оподаткування".

Для цього розробили два законопроекти, в яких підготували зміни до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо "створення умов для детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг" та "заходів з детінізації обігу торгівлі і послуг та уніфікації обліку доходів та витрат фізичними особами-підприємцями".

Це законопроекти відповідно № 6757 та № 6758. Наголошуємо — поки що вони лише внесені в Раду, але не розглянуті (наразі опрацьовуються в комітетах). Також вони мають бути обговорені громадськістю та власне підприємцями. Але для обговорення потрібно знати, що саме пропонують у цих документах.

Ворог економіки

В Україні значна частка господарської діяльності здійснюється в секторі тіньової економіки, мовиться у пояснювальних записках до законопроектів. Мінекономрозвитку України, оцінюючі масштаби неформальної економіки за чотирма методами, визначило "інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні за січень-вересень 2016 року в межах 35% від офіційного ВВП". При цьому, попередні розрахунки Мінекономрозвитку щодо рівня тіні за методом "Витрати населення – Роздрібний товарооборот" за аналогічний період часу свідчать, що частка тіньової економіки сягає 51 відсоток ВВП. А це – спотворення конкуренції, джерело корупції, недоотримання державою надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Тому, вважають ініціатори законопроектів, потрібне "впровадження окремих мотиваційних заходів, спрямованих на виведення з тіньового обігу частки готівкових розрахунків та "вибілювання" обігу товарів, що реалізуються без офіційного відображення тими суб’єктами господарювання, які згідно Закону не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, проте реально їх не використовують".

"Навіть мережі магазинів з продажу електроніки, ювелірних виробів, одягу та взуття і багатьох інших предметів високого цінового сегменту перейшли на роботу з використанням фізичних осіб-підприємців, що відносяться до платників єдиного податку другої та третьої групи, що реєструються на найманих працівників власників такого бізнесу, чітко ідентифікувати яких в правовому полі як найманих працівників фактичного власника певного бізнесу на сьогоднішній день неможливо", — пишуть у пояснювальній записці. І додають, що "поширеними є випадки, коли реальні великі компанії (не оформлені як такі юридично) використовують по 300 і навіть по 7000 фізичних осіб-підприємців — суб’єктів спрощеної системи оподаткування (а в окремих випадках їх кількість може становити до 18000), які насправді працюють на власників великого бізнесу і допомагають їм в оптимізації сплати податків. За оцінками експертів на 01.10.16 року з усіх зареєстрованих в Україні ФОП близько 65% фактично не ведуть власного малого бізнесу, а просто використовуються як "внутрішній офшор" третіми особами — реальними власниками бізнесу.

Все це призводить до "суттєвого заниження задекларованих ними обсягів доходу, штучного заниження частки сплати податків суб’єктами спрощеної системи оподаткування в офіційній статистиці та створює враження, що нібито частка сплати податків цими суб’єктами в загальному обсязі сплати податків є незначною".

Як пропонують "відбілювати"

Причиною масового "мігрування" в тінь ряду великих та середніх торгівельних компаній, які зловживають спрощеною системою оподаткування (ССО) законотворці вважають відсутність дієвого механізму контролю обігу товарів та обсягу доходів суб’єктів ССО.

Щоб вирішити ці проблеми законопроекти пропонують наступне.

• Ввести єдину форму обліку доходів і витрат у вигляді книги обліку доходів і витрат для всіх ФОП з переліком цілком простих і зрозумілих обов'язкових пунктів;

• визначити зобов'язання зберігання первинних документів, що підтверджують витрати ФОП, протягом 3-х років;

• ввести спрощений облік витрат за уніфікованою формою тільки тим суб'єктами спрощеної системи оподаткування 2 і 3 груп, які не звільнені від обов'язку застосування РРО (реєстраторів розрахункових операцій);

• врегулювати обов'язки застосування РРО при здійсненні торгівлі дистанційним способом;

• запровадити обов'язок застосування РРО для ФОП, які в основному використовуються в цілях легалізації тіньового обороту технічно складних побутових товарів, ювелірних виробів і лікарських засобів незалежно від площі місця здійснення діяльності;

• врегулювати питання терміну передачі готівки в касу або здачі їх в банк для переказу і зарахування на банківський рахунок продавця – при здійсненні продажу товарів дистанційним способом, тобто вирішення проблеми так званого "касового розриву".

Плоди боротьби

Творці законопроекту бачать їх так: "підвищення прозорості розрахункових операцій, виведення значної кількості товарів з тіньового обігу сприятиме створенню сприятливих умов для залучення прямих іноземних інвестицій в Україну, ліквідації поширених схем оптимізації оподаткування, що дозволить збільшити доходи як державного, так і місцевих бюджетів. Контрабанда окремих товарів чи ввезення їх із застосуванням інших схем може стати економічно невигідною, оскільки здійснити продаж таких товарів за необліковані готівкові кошти стане практично неможливим".

А от аналітики бізнесу побачили у законопроектах ще й інші потенційні "плоди".

Полювання на конкурентів

У тому вигляді, в якому нині є законопроекти, вони містять кілька "лазівок" та інструментів для нечесної конкуренції і "полювання на відьом".

Зокрема, згідно законопроекту №6757 створюється ще один портал з електронним кабінетом покупців. Там реєструватимуться фізособи-покупці і можуть скаржитися на суб'єктів господарювання про неправильність вибитого чека – це добре. Але це потребує додаткових витрат держави на створення/підтримку порталу.

Крім того, покупець може написати скаргу і податкова зобов'язана прийти і перевірити суб'єкта господарювання. На перший погляд – це позитивно. Але через цей механізм конкуренти або покупці можуть закидати підприємця перевірками.

Покупець, який написав скаргу, запрошується на перевірку. Це добре. Щось схоже на народний контроль. Але це може призвести до появи контролерів, які бажають заробити на помилках суб'єкта господарювання, оскільки у випадку виявлення помилки покупець отримує грошову винагороду у вигляді повернення ціни покупки .

Крім того, якщо перевірка покаже, що ви чесний суб'єкт господарювання, а покупець діє в інтересах конкурента або в інших інтересах – той, хто написав скаргу, не несе відповідальності. А суб'єкт господарювання просто витрачає свій часовий і людський ресурс.

Згідно норм законопроекту №6758 податкова, прийшовши в магазин, може запросити правовстановлюючі документи. Причому немає уточнення, на що саме. Це дає великий коридор для маневру перевіряючим, так як правовстановлюючий документ може виявитися і документом на вивіску, на будинок тощо.

Всі, у тому числі ФОП, повинні вести книгу витрат. Тобто, бухгалтери будуть не тільки вносити дані про витрати в облік, а й писати це в книгу.

"РРО всім" означає, що мати його потрібно буде всім, хто проводить незалежну професійну діяльність: нотаріусам, адвокатам, репетиторам, таксистам тощо.

Також у законопроекті є нові вимоги по реєстратору розрахункових операцій тим, хто не має РРО третього покоління. Причому тепер використовувати РРО можна тільки того суб'єкта, який одночасно: виробляє/продає/обслуговує (через свої центри) або поставляє/продає/обслуговує (через свої центри) РРО.

Увесь е-комерс повинен видавати чек відразу після оформлення замовлення (навіть без передоплати). Винятків немає. Суб'єкт господарювання повинен протягом 24 годин внести гроші на рахунок за товар/послугу. Не передбачено, як скасувати чек, якщо клієнт відмовився купувати товар/послугу.

Згідно проекту закону є винятки хто може не використовувати РРО – це сьогоднішня перша група ФОП (побутові послуги населенню). Проте пункт "якщо здійснення господарської діяльності проводитися в одному місці" може створити "лазівку" для сірих продавців.

Як оцінюють законопроекти експерти з дерегуляції бізнесу

Експерт аналітичної організації BRDO Павліна Яремчук пояснила у коментарі сайту "24": "Закони, якими врегульовано обіг готівки в Україні, створили економічну реальність, в якій суб'єктам господарювання "вигідніше" працювати в тіні, оскільки процедура встановлення РРО занадто складна та тривала, а вартість самого апарату та його річного обслуговування становить значну частку прибутку малих суб'єктів підприємницької діяльності.

Але запропоновані законопроекти не спрямовані на створення ефективної зрозумілої та дієвої системи норм у сфері регулювання обігу готівки, яка була б позбавлена зазначених недоліків.

Навпаки, автори законопроектів пропонують збільшити кількість документів, які необхідно заповнювати та зберігати суб'єктам господарювання, та встановити нові штрафи за недотримання цих додаткових вимог.

Отже, на нашу думку запропоновані зміни не забезпечать належного рівня детінізації та оптимізації діяльності суб'єктів господарювання. Більш того, додатковий адміністративний тягар може виштовхувати в тінь тих підприємців, які, незважаючи на всі проблеми, продовжували працювати у відповідності до вимог законодавства.

Лише запровадження зручної та необтяжливої процедури реєстрації РРО та значне зменшення витрат на них з боку суб'єктів господарювання сприятиме добровільному та належному застосуванню реєстраторів розрахункових операцій та, як результат, збільшенню надходжень до бюджету України".

Читайте також: "Ринковий політ" цін на продукти харчування: тепер подорожчає чи подешевшає?