Криголами під Києвом убезпечують від руйнівних наслідків повені

Аби розвантажити Гідроелектростанції від тиску криги під час льодоходу і регулювати обсяг води з наростанням паводку.

Тетяна Селезньова (журналіст): "Аби крига товщиною 60 сантиметрів не ушкодила вузли гідроелектростанції на Київському водосховищі майже тиждень цілодобово працюють три криголами. Вони, тепле сонечко та відсутність опадів, - кажуть фахівці, - є запорукою того, що небезпечних наслідків повені цього року вдасться уникнути."

18 кілометрів Дніпра все ще вкриті льодом. На весь каскад Дніпровських ГЕС для протипаводкових заходів МНС виділило 7 криголамів.

В`ячеслав Ліпинський (голова Державної метереологічної служби МНС): "Просто Бог береже Україну. Чому? Тому що сніг повільно танув. І зараз спрацьовує такий найбільш спокійний варіант проходження повені, коли піки розведені трьох річок, які входять в каскад. І коли сніг танув повільно, і збігав повільно, і коефіцієнт стоку був менший, і коли, скажімо, не було дощів - це дуже важливо."

Загроза підтоплення столиці зменшилася, але лишатиметься реальною, допоки не пройде пік повені, який очікується всередині квітня. Тим часом на Чернігівщині одне село уже подалося вплав. Через підйом рівня води у Дніпрі на 30 сантиметрів в селищі Радуль, човни стали єдиним можливим засобом пересування.

Таїсія Ворчило (голова Радульської селищної ради): "Було проведено уточнення списку плавскладу мешканців селища Радуль. Люди звикли до такої біди. Майже в кожному дворі є човен. Для організації переправ плануємо задіяти ці човники."

Анатолій Криса (начальник Ріпкинського РВ ГУ МНС в Чернігівській області): "Особовий склад Ріпкинського районного відділу в стані бойової готовності, у бойовому чергуванні техніка підвищеної прохідності."

Мешканцям ще 4 сіл Менського району нині складно дістатися великої землі - туди вони ходять залізничним мостом. Продукти і товари першої необхідності людям возять раз на тиждень.