Кривава зима 2014: син Героя Небесної Сотні пригадав найстрашніші дні Майдану
Про Героїв Небесної Сотні нині нагадують фото у середмісті Києва і численні заходи, які тривають від листопада до останніх днів лютого. 18,19 та 20 лютого стали знаковими днями кривавої української зими 2014 року.
Розслідування справ Майдану триває й досі. Тисячі справ просто гальмуються в судах. Більше про це – в матеріалі журналістів 24 каналу.
Читайте також Зі сльозами на очах: у Києві поминають пам'ять Героїв Небесної Сотні
У 2014 році Юрій Аксенин втратив батька. Нині світлина Василя Аксенина – одна серед десятків облич на чорному п'єдесталі.
20 лютого 2014 року Василь Аксенина серйозно поранили на Інститутській. Чоловіка не врятував ні 10-кілограмовий бронежилет, ні металева каска. Куля пошкодила стегно.
Його син Юрій пригадав, що спочатку була київська лікарня, далі долучилися польські лікарі. Але вже за кілька тижнів – 12 березня 2014 року – батька не стало.
Герой Небесної Сотні Василь Аксенин / Скриншот з відео
Однак хлопець відзначив, що ця жертва не була марною. Тепер він займається патріотичним вихованням дітей і виборює справедливість – за смерть батька і його побратимів.
"Задоволений я буду лише тоді, коли винуватців покарають, – наголосив Юрій Аксенин.
Як просуваються розслідування справ Майдану
Ірина Венедіктова наголосила, що Офіс генпрокурора ставить собі за мету до кінця 2021 року закінчити розслідування ключових справ Майдану.
Однак представники потерпілих розповіли, що деякі з епізодів загрузли у судах ще з 2016 року.
Судовий розгляд здійснюється невиправдано довго, в порушення всіх базових засад як КПК, так і Європейської конвенції,
– прокоментував адвокат родини Героїв Небесної Сотні Віталій Титич.
Неабияк усі роки судові процеси гальмує відсутність фігурантів. Слідом за президентом-втікачем Віктором Януковичем, у Росії сховались і його посіпаки, і колишні силовики. Навіть найгучніша справа Революції Гідності – розстріл мітингувальників так званою "чорною ротою" Беркуту на Інститутській – опинилась під загрозою.
Наприкінці 2019 5 ексберкутівців обміняли на українських бранців. Двоє повернулися до України, а решта – переховується у Росії. Аби притягнути фігурантів до відповідальності, необхідно удосконалити законодавство про заочне засудження.
Парламент спромігся на це лише зараз, і те – в першому читанні. Тепер головне встигнути до березня, інакше у справі "чорної роти" троє відсутніх уникнуть вироку.
До теми Для розгляду в судах "справ Майдану": Рада проголосувала за процедуру заочного арешту
Також депутати визнали Революцію Гідності історичною подією, аби зменшити спекуляції з боку спадкоємців колишнього режиму. За словами експертів, ті рейтинги спадкоємців регіоналів, які ніби виросли, є свідченням лише того, що частина електорату вийшла з політичної ізоляції, а не збільшилась кількісно.
Відбулося розчарування щодо деяких людей, яких Майдан привів до влади
Хоча без розчарування не минулося. Але не у самій Революції, а у диві, яке не відбулось одномоментно. А також у частині з тих людей, яких Майдан привів до влади.
Політолог Володимир Фесенко відзначив, та хвиля нових облич, яка прийшла після Майдану, була дуже неоднорідною. Ті, хто проявив себе, в принципі, лишились.
От боротися ми вміємо, а коли справа йде до реальної політики реформ, структурних змін, починають проявлятися слабкості наших політиків, всі ці залежності від великого бізнесу, великих грошей,
– зауважив він.
Утім фахівці запевняють, Україна зробила визначний цивілізаційний вибір – геть від Москви і до Європи. І з цієї дороги суспільство звернути не дасть.