Крупним планом: жертви пропаганди чи адекватні громадяни — кого більше в Росії

Пропаганда в Росії працює добре

Злоба й ненависть до українців, що сочиться через російські телеекрани, заразила багатьох росіян. Інфіковані пропагандою, вони за будь-якої нагоди бризкають отрутою в бік України.

Найяскравіші приклади вже можна вважати хрестоматійними. Так, наприклад один московський водій доводив своїм співвітчизникам, що їзда по "зустрічній" – не порушення, а на Донбасі людей вбиває ЗСУ. Чи той випадок, коли Білоруські журналісти під час зйомки стали жертвами політичного маньяка.

У будь-якому випадку засоби масової інформації в Росії – важке озброєння, завдяки якому хазяїн Кремля тримає в окупації мізки пересічних росіян.

Адекватні росіяни — як їм вижити?

Незважаючи на агресивну інформаційну політику та придушення непокори, в Росії залишається багато адекватних, здатних тверезо мислити людей. Росіяни ж, які наважуються відкрито критикувати чинну владу - стають об'єктами цькування та переслідування, часто кримінального.

Один із мотивів політичного переслідування – бажання спецслужб "вислужитися". Мабуть ще й через це торік з Росії виїхало 400 тис. осіб, це більше, ніж за будь-який інший рік правління Путіна,
— зазначає керівник програми захисту громадських активістів ПЦ "Меморіал".

Переслідування громадських активістів, тиск на пересічних росіян, незгідних із політикою Кремля, призвели до того, що російська політична міграція до України зростає. За таких темпів Київ має шанси стати центром об'єднання російської опозиції. До того ж кількість кримінальних переслідувань, пов'язаних з Україною, стрімко збільшується.

Цього року, порівняно з попереднім, кількість біженців зросла. За 2014 рік із заявою про надання статусу звернулося близько 1 200 осіб. Росіяни шукають в Україні не тільки захисту, а й допомагають українцям виборювати волю та незалежність,
— заявляють у Міграційній службі.

Росіяни, загнані в кут власною правоохоронною та судовою системами, змушені шукати захисту та притулку за межами Батьківщини й часто знаходять його в Україні.

Переслідування за репост

Одним із вимушених політичних біженців, який нещодавно ступив на українську землю, став російський громадський активіст та блогер Павло Шехтман.

Це сьогодні він безтурботно п'є каву в київській квартирі свого друга, теж росіянина й активіста Володимира Малишева, а ще кілька тижнів тому, на рідній землі, його хотіли позбавити волі за репост у Фейсбуці.

Торік 15 серпня Шехтман перепостив публікацію українського блогера Романа Давиденко. У статті йшлося про полонених українських військових, яких ДНРівці вбивають за відмову давати коментарі російським телеканалам. Павло й гадки не мав, що його допис настільки образив членів руху "Русский общественный контроль". Вони поскаржилися на активіста "куди треба".

30 вересня на підставі доносу проти Павла порушено кримінальну справу за "розпалювання ненависті й ворожнечі". Щоправда, тоді активіста відпустили під підписку про невиїзд. Але вже 11 лютого цього року Павла затримала поліція у його власній квартирі.

Режим у Росії вичерпав свої можливості, не зрозуміло, що буде і хто перехопить владне кермо. Але якби всі росіяни були готові ризикувати, влада не змогла б усіх ув'язнити,
— зауважує блогер.

Потрапити в Україну виявилося справою не з легких. Після втечі Павла Шехтмана в Україну, Федеральна служба Росії з фінансового моніторингу внесла його до списку терористів та екстремістів.

Ув'язнення через моніторінг міжетнічних конфліктів

Наприкінці лютого втік до України ще один російський громадський активіст і правозахисник - Михайло Савва. Політолог, професор Кубанського університету, автор близько 200 наукових робіт з етнології та міжетнічних конфліктів у 2014 році був засуджений на три роки за шахрайство.

Михайла Савву визнали політв'язнем. Він виступав із незалежною експертизою прав громадянського суспільства.

Всі судді при призначенні на посаду та при продовженні терміну повноважень повинні пройти так звану "спеціальну перевірку". Тобто фактично повинні отримати схвалення з боку ФСБ на своє призначення суддею. Це робить суддів Росії буквально рабськи покірними Федеральній службі безпеки,
— пояснює сам затриманий.

Краснодарська громадськість називає арешт Савви несправедливим і невиправданим. Тільки завдяки потужній кампанії громадянського протесту Савва отримав умовний термін.
Але 25 грудня 2014 року чоловіка знову викликали на допит як свідка в іншій, теж сфабрикованій кримінальній справі, стосовно Олени Шабло, керівника освітнього центру "Левадос", в якому Савва читав лекції.

Після втечі Савви його оголосили у федеральний розшук й замінили умовне покарання на реальний термін. Наразі адвокат Михайла Марина Дубровіна, готується оскаржити рішення суду.
Савва відмовився від інтерв'ю. Навіть виїхавши за межі Батьківщини він не почувається в безпеці: російська спецслужба полює на нього і в Україні.
Міжнародні правозахисні організації: Amnesty International та Human Rights Watch пильно стежать за його долею та готові допомогти Савві в еміграції. Але зробити це вони зможуть тільки після надання російському політологу статусу "біженця".

Український захисник із російським паспортом

Цьому хлопцеві нещодавно виповнилося 25, але його очі бачили болю й смерті не на одне життя. Втомлений і застуджений, він нещодавно повернувся із зони АТО. Крістіан Жерегі — український захисник із російським паспортом у кишені.

Крістіана підхопила хвиля Революції гідності. Щодня, щохвилини, він був на гребені Майдану, переживав усі події разом із українцями у складі самооборони.

Як і багато інших талановитих кінематографістів, а Крістіан за фахом - режисер, не тільки був активним учасником Майдану, а й розказував про нього світові мовою документального кіно. За період Євромайдану Крістіан відзняв та змонтував близько 10 відео для об'єднання "Вавілон-13".

Жерегі щодня вкладає в нашу перемогу, в нашу землю свою душу, кров і піт. Нехай поки не за паспортом, але за вчинками він є українцем – справжнім, щирим, вільним.