Крупним планом: Чи припиниться в Україні незаконне будівництво?

У серпні мешканці київського масиву Троєщина боролися із забудовниками. Оскільки у безпосередній близькості до житлових будинків планували збудувати магазин мережі "Екомаркет".

Усупереч домовленості з місцевими жителями забудовник знищив зелені насадження на огородженій парканом території. У нього спливав термін дії будівельної картки.

Близько двохсот охоронців-найманців мали завадити місцевим жителям, які намагалися зупинити будівельні роботи. Проте це не допомогло. Близько тисячі троєщинців знесли огородження, хоча проти них застосовували смолу і сльозогінний газ.

“Почали кидати камінням, землею, поливати гарячою смолою, бензином. Уявіть собі. І власне вони спровокували цей конфлікт. Що люди не стали терпіти, знесли паркан, вигнали цих рейдерів. Там постраждала навіть будівельна техніка. Люди, до речі, не просто мають право, а зобов’язані відновлювати законність там, де вони бачать, що є беззаконня”, - учасник зіткнень Петро Кузик.

Люди зобов’язані відновлювати законність там, де вони бачать, що є беззаконня

Уже після громадських заворушень своє слово сказала прокуратура. Несподівано вона знайшла порушення у рішенні Київради, яким забудовнику надавали ділянку під забудову.

Мало не дійшло до зіткнень з охоронцями-найманцями і в іншому районі - Березняки, де місцеві жителі протестували проти забудови скверу. Там мешканців вигнали з території, де планували збудувати супермаркет.

Ділянку обнесли колючим дротом, а стіни обмазали солідолом. Утім після того як обурені жителі зірвали ворота та пошкодили їх, забудовник вирішив вивести охоронців. Поки справу розглядатимуть у судах.

Утім у багатьох випадках забудовники безкарно знищують зелені насадження. І місцеві мешканці виявляються безсилі. Про будівельні роботи вони дізнаються зненацька і часто вже після їх початку. Так було на вулиці Шулявській, де на прилеглій до зоопарку території планують звести житловий будинок.

Хоча забудовники мусять враховувати позицію громадськості, на етапі проектування будівель людей не інформують. Навіть рішення Київради про виділення земельних ділянок далеко не завжди оприлюднювали.

Після змін у законодавстві проведення громадського обговорення перестало бути обов'язковим, хоча рішення таких зборів і мали рекомендаційний характер. Тепер їх проводять хто для чого.

Невиконання судових рішень самими правоохоронцями штовхає громадських активістів вершити правосуддя самостійно.

Але, на відміну від забудовників, активісти цілком можуть бути покарані. Починаючи від штрафів і, як свідчить донецький досвід, до тривалого тюремного ув'язнення.