Підсумки тижня: Столичні чиновники прагнуть залучати більше ІТ-інвестицій

Потенціал ІТ-спеціалістів на внутрішньому ринку України не задіяний

Поки що на подібні ІТ-досягнення українська столиця не спромоглася. Адже стартап-проекти українських компаній своєю масштабністю та бюджетом поступаються аналогічним західним. Зокрема, в США венчурні інвестори минулого року витратили приблизно 27 млрд, у Росії - 400 млн, а в Україні - поки лише 20 млн доларів. Це значить, що на одного американського ІТ-спеціаліста прийшлося 9 тис. доларів інвестицій, а на українського - лише 100. Хоча ІТ-шників в Україні - близько 200 тисяч. І їх величезний потенціал для розвитку внутрішнього ринку досі не задіяний.

“Закон, який був улітку ухвалений для сприяння ІТ-галузі, - це, звісно, певний крок уперед. Але це не створення якихось спеціальних умов, які б повністю перекрили потреби ІТ-шників, умови які створені в інших державах”, - заступник голови КМДА Руслан Крамаренко.

Ми всі знаємо: підприємництво в нашій країні - це гра в "останнього героя". Де факто всі визнали, що пільги, котрі були надані, бізнесу не потрібні. Умови для успішного розвитку ІТ-бізнес не отримав. Тому, аби він розвивався, він має їх отримати, -
вважає засновник компаній “Інком” та “Датагруп” Олександр Кардаков

Україна - серед тридцяти найбільших аутсорсерів з ризиками втрати позицій

Аби повернути українських аутсорсерів на вітчизняний ІТ-ринок, столичні чиновники пропонують стимулювати прихід міжнародних компаній безпосередньо в Україну. На думку Крамаренка, тоді б українські ІТ-шники реалізовували десятки тисяч стартапів уже на вітчизняному ринку.

Самі українські аутсорсери скептично ставляться до такої ідеї. Адже працювати на внутрішній ринок їм поки невигідно і нецікаво: на їх думку, масштабних світових проектів тут не реалізувати. Натомість аутсорсинговий потенціал їх стимулює. Експорт ІТ-продуктів вітчизняних аутсорсерів за 10 років може зрости більш ніж ушестеро, сягнувши 10 млрд доларів, підрахували в аналітичному агентстві Gartner.

“Тобто ця галузь - це база для того, аби стартапи створювалися й розвивалися. Я вважаю, що якраз в рамках цієї галузі аутсорсингові компанії вже спроможні створювати нові ІТ-рішення та продукти”, - зазначив директор “Люксофт-Україна” Дмитро Кушнір.

Для того, аби вирощувати справді великі й серйозні продукти світового рівня, необхідно спочатку створити нормальний внутрішній ринок ПЗ в Україні, а потім починати освоювати міжнародні ринки. Так просто, що до нас масово прийдуть геніальні хлопці й нагенерують нам грошей, не буде. Це утопія. Такий процес має відбуватися поступово, -
зазначив директор Асоціації “ІТ України” Віктор Валєєв.

Потенціал української ІТ-галузі відзначили і в Держстаті. За їхніми підрахунками, за 9 місяців поточного року українські підприємства, що спеціалізуються на високих технологіях, експортували комп'ютерних послуг на понад півмільярда доларів. Це майже на 50% більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Разом з тим, вітчизняні аутсорсери експорт своїх послуг оцінюють у 1,5 млрд доларів.

Однак, в порівнянні зі світовим ринком обсягом у 251 млрд доларів, це все ще не вражає. Як констатують фахівці, поки що Україна входить до тридцятки найбільших аутсорсерів. Але є ризики й втрати позицій. Зокрема, через відсутність державної підтримки галузі, складнощі ведення бізнесу, а також недосконале володіння англійською українських програмістів.