Музей на Поштовій: боротьба триває

Почати варто з історії. Ще в часи Ющенка стартували роботи над проектом реконструкції дорожньої розв’язки на Поштовій площі. Тоді було вирішено замість простого перехрестя зробити більш-менш сучасну двоярусну конструкцію. Наступний етап відбувався вже за влади Януковича – саме тоді у когось виникла "геніальна" ідея скористатися нагодою реконструкції і побудувати в цьому історичному місці черговий підземний торгівельний центр. Зробити це вирішили навіть без виділення землі, таким чином зекономивши на землевідведенні. Був оголошений інвестиційний конкурс, умови якого писали, ймовірно, вже під конкретного переможця. Цікаво, що в цих умовах, які ми знайшли в газеті "Хрещатик" від 2013 року, взагалі не згадувалися перспективи проведення археологічних досліджень. Водночас не складно було передбачити археологічні знахідки, адже ще в радянські часи, коли прокладалася гілка метрополітену, там багато чого знайшли. В 2013 році був визначений переможець інвестиційного конкурсу, і вже в 2014 році, після Майдану, цей переможець через комунальне підприємство, яке виступало замовником робіт, отримав дозволи на початок будівництва.

Читайте також: Голодування заради історії: київська активістка тиждень бореться за музей на Поштовій

Одразу після того, як почали копати, пішли перші знахідки. Навесні 2015 року стало зрозуміло, що це справжній археологічний "клондайк", який дає можливість спеціалістам доторкнутися до живих шарів стародавнього Києва. В результаті досліджень були знайдені князівські печатки, прикраси і навіть цілі фрагменти вулиць: садиби, майстерні, печі для виготовлення кераміки та скла. Однак вже влітку 2017 року з’явилися очевидні ознаки того, що фінансування археологів припиняється. Причина банальна: вони почали дуже заважати тим, хто не міг дочекатися можливості покласти бетонну плиту, яка б розділила -1 і -2 поверхи, відповідно до проекту підземного ТРЦ. Знахідки нікого не бентежили, і визначення ділянки як пам’ятки археології місцевого значення так само, ймовірно, вважалося цими ділками таким, що не завадить їм побудувати торговий центр.

Для нас це стало вагомою причиною для того, щоб почати думати над алгоритмом виходу з ситуації. Було зрозуміло, що рішення потрібно приймати в двох напрямках. Це заходи, направлені на створення сучасного музею, який знаходиться в сакральному місці де, ймовірно, хрестили Русь. І другий напрямок – це робота по припиненню інвестиційного договору, який, до речі, є таємним і не розкритим, в тому числі, для депутатів Київради. Відповідно, нами було напрацьовано проект рішення, зареєстрований в листопаді 2017-го, де йшлося як про необхідність ініціювати процедуру припинення інвестдоговору, так і про кроки, які потрібно здійснити для створення на цьому місці музею.

Після довгого блукання коридорами Київради, в квітні 2018-го цей проект рішення, врешті-решт, був проголосований в першому читанні. Саме тоді стало остаточно зрозуміло, що ми та провладна фракція дуже по-різному сприймаємо майбутнє Поштової. В своїх правках депутати "Солідарності" наполягали на тому, щоби фактично скасувати пункт щодо ініціювання припинення інвестиційного договору. Публічними і не публічними заявами члени провладної фракції давали зрозуміти: вони не будуть підтримувати в другому читанні проект рішення, який передбачає "прощання" з інвестором. Більше того, ми зрозуміли – навіть за умови підтримки цього рішення в другому читанні його просто не будуть виконувати. Механізмів для цього вистачає – починаючи від вето міського голови, закінчуючи повним саботажем з боку міської адміністрації, бо саме її контролює провладна фракція. Ще один важливий момент – виникла цілком реальна загроза, що представники провладної фракції проштовхнуть своє бачення вирішення ситуації на Поштовій у вигляді нового проекту рішення. Він би містив низку прогалин, скориставшись якими можна було б розгорнути ситуацію зовсім геть проти музею, проти інтересів міста. В чорновику цього документу, який мені вдалося побачити на власні очі, йшлося, зокрема, про пункти "на виконання інвестдоговору", який, нагадаю, передбачав будівництво саме торгово-розважального центру. Простіше кажучи, майбутнє повноцінного музею на Поштовій, стало б дуже туманним, якби це рішення вступило в силу.

Саме тому було вкрай необхідно шукати спільне бачення, яке би з одного боку забезпечувало продовження археологічних робіт та музеєфікацію знахідок, а з іншого – було б підтримано провладною фракцією. В результаті з’явився спільний проект рішення, який містив в собі все те, що передбачає створення на Поштовій музею з урахуванням видатних пам’яток культурної спадщини, що мають бути збережені на місці. Так сталося, що вони знаходяться саме в тій зоні, де має лежати та бетонна плита між -1 і -2 поверхом, отже їх збереження на місці унеможливлює її розміщення. Це своєю чергою унеможливлює двоповерхову підземну структуру. А це, фактично, скасовує саму ідею підземного торгівельного центру. Окрім того, вдалося в це рішення включити дуже важливий пункт про накладання мораторію на будь-які дії стосовно земельних ділянок, на яких ведуться роботи. Це означає, що неможлива зміна ані цільового призначення, ані користувача цієї землі. Земельні ділянки на Поштовій належать Києву – так і має залишатися!

Під час голосування 21 червня, коли цей проект став рішенням Київради, не було включено правки, які стосувалися припинення інвестдоговору. Тоді ж, 21 червня, ми заявили, що зареєструємо окремий спеціалізований проект рішення, який буде безпосередньо направлений на розв’язання проблем і загроз, які несе сумнозвісний інвестдоговір. В понеділок, 25 червня, цей документ був зареєстрований. Тішуся, що в якості співавторів до нас долучилися голови фракцій "Батьківщина" та "Єдність". Отже, що він передбачає? Згідно з цим документом, є три напрямки, по яким працюватиме КМДА:

1. Запропонує компанії, що будує на Поштовій ТРЦ, припинити інвестдоговір за згодою сторін.

2. Якщо інвестор відмовиться добровільно припинити договір, то КМДА проаналізує, чи належно виконувалися вимоги договору і, за наявності порушень, скористається правом розірвати договір в односторонньому порядку.

3. Якщо немає згоди сторін або порушень у виконанні інвестдоговору, КМДА має ініціювати його розірвання через суд у зв’язку з "істотною зміною обставин" (виявлення численних знахідок археологічного характеру, що мають визначну історико-культурну цінність).

Вже у вересні цей проект рішення про припинення інвестиційного договору має розглядатися в сесійній залі Київради. Маю велику надію на те, що за цей час провладна фракція та міський голова змінять своє ставлення до необхідності припинення ганебного інвестдоговору, як того вимагає громада. Водночас я переконаний – музею на Поштовій однозначно бути! Потреба в саме такому розвитку подій на Поштовій – це вимога і часу, і міста, і країни в цілому!

Читайте також: Музей на Поштовій прийняв перших відвідувачів