У Києві відбувся 7-й похід у вишиванках
Ініціатори кажуть - на перший захід кілька років тому прийшло аж четверо учасників.
Сьогодні їх - більше двох сотень. Серед них, традиційно, від мала до велика.
Максим щороку ходить у вишиванковий похід. Для себе він власноруч вишив сорочку. Шаровари теж - хенд-мейд.
“Сам вишивав, вона трошки от така фігова, але вишивати я погано вмію, але це мене не зупинило. Ну просто я спочатку хотів пошити сукняні шаровари, але потім побачив скільки зараз коштує сукно, я подумав, що джинсові трошки дешевше”, - каже Максим.
Андрій Бабніський - організатор заходу - каже, купив собі вишиванку вперше на випускний вечір у школі. Тепер на кожне свято вдягає національну сорочку.
“Він проводиться в принципі для пропаганди національного одягу, але, ну, особисто для мене це таке собі свято і я вишиванку не так часто одягаю і це ось так 1-2 дня в рік, які для мене є святом”, - каже організатор заходу Андрій Бабінський.
Вишивані сорочки не надто популярні, адже урбанізована мода витіснила українську сорочку, що здавна була не лише вбранням, а й оберегом.
“Для мене вишиванка - це ознака нашого генетичного коду українського, випадково фраза така вирвалася, що це українська душа на виворіт, тобто, ця краса, краса неба, краса сонця, краса землі нашої , краса народу нашого, любов наша - вона вся у вишиванці”, - каже Сашко Лірник.
Учасники походу пройшлися центральними вулицями столиці і святими містами Києва, аби продемонструвати - українську вишиванку носять і вона, як і сотні років тому, залишається оберегом України.