Як безпритульні виживають в Україні

27 березня 2016, 13:18
Читать новость на русском

Суспільство намагається не помічати безхатьків, держава кинула їх напризволяще. Та знаходяться люди, яким до них не байдуже.

Щодня о 8:30 Ярослава приходить на роботу. Одразу ж переодягається у спецформу. Дівчина працює у службі порятунку безпритульних. Їй лише 20 років. Щоранку з напарником комплектують машину речами першої необхідності — гарячі напої, аптечка. І одразу ж на виклики.

Дівчина знає усі місця, де живуть безхатченки, під час патрулювання намагається їх навідувати. Ярославу зустрічають з розкритими обіймами. Безпритульній Ользі — 58. Останні 5 років з подругою живуть на околиці міста.

Уночі жінки допомагають двірникам: збирають пляшки, макулатуру. Так заробляють на життя. Вдень готують їсти. Є все — борщ, картопля, і навіть компот зі смородини. Бабця Оля годує не тільки себе, але й інших нужденних.

Але є й такі, що самостійно на вулиці ледь виживають. Чоловік викликав службу порятунку й попросив забрати його з лікарні. В медзакладі травми чоловіка проігнорували. Пояснили це тим, що він нібито в нетверезому стані.

Знедоленого забрали з коридору лікарні й повезли в центр допомоги безпритульним. Там він отримає все необхідне — душ, чистий одяг, їжу та кваліфіковану медичну допомогу.

До слова, у США стає популярною так звана вулична медицина. Лікарі-волонтери ходять по закинутих районах міст, шукають безхатченків та лікують їх.