Леся Українка: цікаве, скандальне і важливе про письменницю

Тому пропонуємо ознайомитися із декількома цікавими та важливими фактами про життя Лесі Українки.

Дивіться ще Лесі Українці – 150 років: куди поїхати, щоб дізнатися більше про її життя

Родина Лесі Українки: максимально коротко

Лариса Петрівна Косач народилась 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинському в родині інтелігенції. Саме це одне з ключових понять, які дають змогу зрозуміти успіх і самобутність таланту Лесі Українки.

• Її мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач, – письменниця, більш відома під псевдонімом Олена Пчілка. Вона була відомою письменницею, меценаткою, фольклористкою і активною учасницею жіночого руху, видавала альманах "Перший вінок".

• Батько – освічений поміщик, юрист котрий дуже любив літературу і живопис.

• Її дядько – публіцист, фольклорист і письменник Михайло Драгоманов. Один з організаторів "Старої громади", який останні роки життя жив у еміграції в Європі. Підписував свої твори псевдонімом "Українець". Саме це стало другою частиною псевдоніму самої Лесі.

Цікаві факти про Лесю Українку

Про псевдонім

Вдома дівчинку майже ніхто не називав Ларисою, для неї підбирали пестливі скорочені імена, одне з яких найбільш "родинне" – Леся. Власне, звідси і перша частина псевдоніму, за яким усі і знають Ларису Косач.

Ще серед цікавого, псевдонім для Лесі "Мишолосіє" – так Ларису і її брата Михайла Косача називали в дитинстві. Вони багато часо проводили разом, добре ладнали і були "нерозлийвода".

Леся хворіла з самого дитинства і мандрувала

У 12 років Ларисі поставили діагноз "туберкульоз кісток і суглобів". Відтак їй рекомендували уникати холоду і вологості і порадили частіше бувати в спекотних і сухих країнах. Саме тому Леся Українка часто жила то в Грузії (де і померла, до слова), то в Єгипті чи просто на Одещині біля лікувальних лиманів.

Леся Українка не ходила в школу чи університет

Усі діти подружжя Косачів отримували освіту вдома. Для них Олена Пчілка сама перекладала українською мовою найвідоміші дитячі твори світової літератури. У чотири роки Леся Українка навчилася читати, у 5 – писати і рахувати. Іноземні мови, зокрема грецьку і латину, вона разом із братом Михайлом, вчила від приватних вчителів. Французьку і німецьку вони вчили з матір'ю.

Дивіться ще Леся Українка очима сучасних дітей: 5 вражаючих фактів із життя письменниці, які не всі знають

Леся не любила шароварщину

Однією з перших, хто висловив осуд і дещо огиду до постановочних і штучних концертів з українськими піснями, одягом, традиціями, висловила саме Леся Українка. Тому, якби вона побачила сучасні "відкриття садочків", "приїзди міністрів" і подібне, написала б гнівний пост у фейсбуці.

І свою нелюбов до надмірного народництва, яке заполонило літературу, вона висловлювала дуже сміливо. Наприклад, стиль Федьковича, набагато старшого і відомішого за неї, у статті "Малорусские писатели на Буковине" вона охарактеризувала як "не позбавлений недоліків", які характерні для всіх народників.

Нелюбов до "неправдивого" театру їй перейшла від матері Олени Пчілки, яка до слова теж не переносила "штучність" подібних виступів.

Леся перевернула фокус тем у літературі

Письменниця однією з перших почала писати у новому, європейському стилі, модернізму. Вона відійшла від народництва, захоплення шароварщиною, і почала наближувати літературу до зразків європейської. Стала піднімати сюжети із грецької міфології, переосмислювати теми європейського фольклору, вплітаючи туди історії, актуальні для українців. Багато з її творів стали класичним зразком модерністської літератури.

Так, наприклад, "Блакитна троянда" – перша в українській літературі модерна драма. У ній Леся Українка показала життя інтелігенції, теми її розмов та зацікавленостей. У фокусі – психічно хвора жінка. У час популярності народницьких театрів та сюжетів про "мову-традиції-панщину", написати драму про інтелігенцію – це був досить сміливий крок, якого літературна критика зовсім не оцінила. Популярності цей твір набув значно пізніше.

Окрім того, вона експериментувала з формами і строфічною побудовою.

Коханий Лесі Сергій Мержинський помер в неї на руках

Дослідники біографії Лесі Українки запевняють, що найбільше кохання свого життя вона зустріла під час лікування у Ялті. У 1897 році вона знайомиться з революціонером з Мінська Сергієм Мержинським, який в Ялті лікував туберкульоз легень. Але Мержинський був одруженим і сприймав Лесю як друга. Втім, це не заважало Українці віддано і до останку його любити.

Коли їй стало відомо, що Мержинському зовсім зле, вона не боячися, поїхала до нього у Мінськ, аби наостанок попрощатися. За ніч, біля ліжка кволого Мержинського, Леся Українка написала поему "Одержима". В її основі сюжет переказ про Міріам і Месію, якого розіп’яли. Основний посил поеми – не прощати ворогам і не дарувати їм своєї любові.

До речі За мотивами п'єси Лесі Українки зняли мультфільм: ефектний тизер "Мавка: Лісова пісня"

Купюра 200 гривень з Лесею Українкою насправді не найгарніша