"Ліві" політики заявили про серйозний намір потрапити до парламенту 2012 року
Втім, масовість їх заходів на Майдані Незалежності продемонструвала - місце біля комуністів на лівому фронті в Україні залишається вакантним.
Мир. Труд. Вибори. Для лівих сил найкращим варіантом нагадати про себе став першотравень. Комуністи вперше за 20 років зробили червоним Майдан Незалежності.
«Дуже багато молоді було і кажуть, не знають, чому вони тут, казали, давали по 50 гривень? Я ще раз Вам кажу, шановні товариші, що це просто такі чергові наклепі, бо сьогодні інша зовсім ситуація, люди всі побачили, що ось сьогодні десятки тисяч людей підтримали ініціативу Компартії, а ви добре знаєте, що ми давно вже ведемо підготовчу роботу».
— лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко
Згідно з останніми соцопитуваннями центру Разумкова "симоненківці" наймовірніше подолають п’ятивідсотковий бар’єр на майбутніх парламентських виборах.
За словами соціологів, ті, хто розчарувався у Партії регіонів, голосуватимуть за так зване червоне минуле.
«Запит на ліву ідею досить великий — майже 60% виборців, як показує соціологія, вони прихильні до лівих ідей — або соціал-демократичних, або соціалістичних, або комуністичних. А на лівому флангу сьогодні проблемно».
— політолог Юрій Романенко
Щастя — у мажоритарці
На думку політолга Євгена Магди, панацея для соціалістів та їхніх лідерів — це мажоритарка. Бодай по одному від партії вони таки мають шанс потрапити до парламенту.
«У нас доволі багато, ну з півдюжини лівих сил, але помітним є лише комуністи, які там трохи вище на суцільному партійному ландшафті, всі інші ліві партії вони на сьогоднішній момент втарчають свій вплив і практично не мають шансів бути представлені на партійному рівні у Верховній раді, хіба що їх лідери пройдуть, як я сказав, по мажоритарних округах».
— політолог Євген Магда
За такою схемою і діятимуть соціалістичні лідери. Наприклад, Олександр Мороз аби потрапити до парламенту навіть залишив посаду голови Соціалістичної партії України, рейтинг якої нині коливається в межах статистичної похибки — від 1 до 2%.
«Ми хочемо дати простір для млодшого покоління. Це через те, що у соціалістів по списку не буде шансів? Абсолютно, ні! Ну, по-перше, це рішення прийнято тоді, коли в нас було більше 7% підтримки. Було би нелогічним, щоб ми, прийнявши таке рішення, наприклад, я, прийнявши таке рішення, все ж наполягав залишитися у списку. Це було б непристойно!».
— голова Соціалістичної партії України Олександр Мороз
Помилкова коаліція
Критичну ситуацію із колись потужною Соцпартією і експерти, і самі члени політсили пояснюють тим, що мали необережність об’єднатися у 2007 році у коаліцію із Партією регіонів.
«Одна із помилок те, що ми не послідовно займали свою опозиційну роль. Те, що ми підтримали Партію регіонів».
— голова Соціалістичної партії України Петро Устенко
Ще сорок «ліваків»
Окрім СПУ на лівому фланзі — щонайменше 40 дрібних політичних гравців. Шансів бути обраними у них ще менше ніж в СПУ, вихідцями з якої є значна частина з них.
«Коли все добре, коли є можливість, так би мовити, збагачуватись, люди стають більш ліберальними і навіть консервативними. Коли з’являються проблеми виживання вони стають лівішіими і відповідно за лівих більш голосують».
— заступник голови партії «Об’єднані ліві і селяни» Йосип Вінський
Одіозні Наталія Вітренко на вибори не йде. Каже, у всьому винні комуністи і олігархи.
«З таким законом про вибори, розумієте, я взагалі не бачу перспективи ані участі у виборах, ані роботи у парламенті. Олігархія, крім комуністів нікого не пропустить. Бо їм дуже вигідно, вони спрацювались, вони партнери. Їм важливо мати поруч псевдолівих».
— лідер ПСПУ Наталія Вітренко
Політичні експерти прогнозують, вже до наступних виборів в Україні очікує масова поява "нових лівих", переважно соціалістичного та соціал-демократичного напрямків.
Адже будь-яка вільна політична ніша, в українських реаліях, не залишиться непоміченою для політичних "інвесторів".