7 українських пам'яток входять до світової спадщини ЮНЕСКО
12 травня 1954 року Українська РСР приєдналася до міжнародна організація ЮНЕСКО, яка сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвиткові національної культури та охороні пам'яток культури.
Попри те, що ООН з питань освіти, науки і культури створили ще у 1945 році, СРСР залишався осторонь членства до смерті Йосипа Сталіна у 1954 році. Причина – надзвичайна напруга, яка виникла між СРСР та країнами Заходу після завершення Другої світової війни.
Одразу ж після смерті диктатора почався період так званої "першої відлиги" у відносинах між Радянським союзом та союзниками. УРСР, як і білоруська РСР, формально отримали право вести зовнішню політику. Насправді це прискіпливо контролював Кремль, але Києву та Мінську на короткий час дозволили "погратися у самостійність".
Ставши членом ООН з питань освіти, науки і культури, УРСР одразу ж долучилася до діяльності організації. Особливу увагу радянська Україна приділяла збереженню своїх культурних пам'яток, зокрема, давньої архітектури Львова, Чернівців та інших міст України.
Читайте також: Polaroid завоював людство миттєвими фото
На території України сім об'єктів входять до світової спадщини ЮНЕСКО. Серед них – Київський Софіївський Собор, Києво-Печерська лавра, історичний центр Львова, Букові праліси Карпат, Херсонес Таврійський та інші пам'ятки.
Ставши незалежною, Україна у 1993 році виступила з ініціативою розробки "Програми культури миру". Мета проекту – формування психології мирної культури, клімату довіри і толерантності в усьому світі.
Зараз Україна бере активну участь у роботі кількох комітетів ЮНЕСКО, які займаються охороною історичних пам'яток, розвитком освіти і науки та громадянського суспільства.