Львів святкує своє 765-річчя: цікаві факти про місто, які здивують навіть львів'ян

У 2021 році День міста у Львові святкуватимуть 6 травня. За офіційними даними, йому виповниться 756 років. Однак археологічні розкопки засвідчили, що Львів – набагато давніший.

До теми Як у Львові святкуватимуть День міста: програма заходів

Львову більше ніж 756 років

Перша документальна згадка про Львів датується 1256 роком. Місто заснував галицько-волинський князь Данило Галицький й назвав його на честь свого сина Лева. Однак археологічні дослідження на площі Старий Ринок, вулиці Вірменській та території Онуфріївського монастиря засвідчили, що поселення на місці сучасного Львова існувало ще в XII столітті. Тож люди жили тут щонайменше за 100 років до літописної дати.

Цікаво, що з дня заснування Львова площа Ринок, нинішнє серце міста, не була його центром. Раніше це звання належало площі Старий ринок. Проте у 1349 році після захоплення Львова польським королем Казимиром III центр міста перенесли південніше.

Автобусна станція на площі Старий ринок у 1930 роках / Фото "Фотографії старого Львова"

Читайте також Де у Львові квітнуть сакури: 10 локацій для весняних фотосесій

Центром Львова пролягає річка

Туристи, приїжджаючи до Львова, можуть помітити, що це місто унікальне не лише своєю архітектурою, а й тим, що тут немає жодної річки. Однак не все так, як здається на перший погляд.

Усі львів'яни знають, що у місті таки є річка. Проте річище Полтви заховане від сторонніх очей. Вона пролягає під головною транспортною артерією міста – проспектом Свободи. Перетинаючи його, ви фактично переходите на інший берег Полтви.

Початком річки заведено вважати місце в кінці проспекту Шевченка, де нині розташований пам'ятник Грушевському. Там зливалися в одну 2 невеликі річечки – Пасіка, яка збирала воду з численних потоків на Погулянці, та Сорока, яка текла від парку Залізна вода. Об'єднавши води цих річок, Полтва пролягала сучасними проспектами Шевченка, Свободи та Чорновола.

У давні часи ця річка мала надзвичайно важливе значення для Львова. Зокрема, її води наповнювали рови, що оточували місто. Також у Полтві було багато риби, а її швидкі води крутили колеса млинів.

Який у 1830 році вигляд мав сучасний проспект Свободи / Літографія Карла Ауера

Зверніть увагу Прихисток ікони мистецтва: як виглядає чарівний дім легендарного Пікассо

Через повноводність та швидкоплинність Полтви були й прикрі наслідки. Вона часто виходила з берегів. Бувало й так, що її води виходили за межі укріплень міста, збираючи у себе відходи. Зрештою, через сморід, який йшов від річки, міська влада вирішила заховати її під землю. Роботи з перекриття Полтви тривали досить довго – з 1839 до 1970 року. Спочатку її перекривали дубовими плахами, а потім – каменем, цеглою та бетоном.

На місці, де колись текла Полтва, облаштували алеї та сквери, а обабіч від основного русла ріки у 1900 році збудували перлину львівської архітектури – Оперний театр. І навіть сьогодні у глибоких підвалах Львівської опери можна почути шум Полтви.

Роботи перекриття Полтви / Фото "Край"

Цікаво На каву до замку: в Китаї облаштували кав'ярню у старовинні будівлі – атмосферні фото

Стрийський парк та Парк культури створили на місці колишнього цвинтаря

Мало хто знає, але на території, де наразі розташовуються Стрийський парк та Парк культури, раніше був Стрийський цвинтар. Його облаштували у далекому 1788 році.

Загалом поняття "Стрийський цвинтар" охоплює низку різночасових кладовищ. Найдавнішим з них був цвинтар, що розміщувався на території Стрийського парку. Переважно тут ховали німців, які були колоністами або ж першими австрійськими урядовцями Львова. У 1823 році, коли кладовище було вже переповненим, його довелось закрити. Цікаво, що надгробкам у 1894 році знайшли досить "оригінальне" застосування. Саме з них звели штучні руїни та водонапірну вежу у Стрийському парку.

Після закриття цього кладовища у Львові відкрили інше. Воно розміщувалось у межах нинішнього Парку культури, на ділянці колишнього Музею історії військ ПрикВО. Тут також ховали німців, а пізніше – жертв епідемій, російських вояк та заможних львів'ян. Міська влада вирішила закрити цвинтар у 1893 році.

Ліквідація кладовища відбувалася поступово. Деякі могили прибрали у 1937 році, а основну частину надгробків – під час облаштування Парку культури на початку 1950 років. Остаточно Стрийський цвинтар знищили під час зведення монументу бойової слави Збройних Сил СРСР у 1970 році.

Надгробки на Стрийському кладовищі / Фото "Фотографії старого Львова"

Цікаво Перлина Херсонщини: що треба знати про рожеве Лемурійське озеро та його цілющі властивості

Відомі львів'яни

У Львові жило дуже багато відомих й талановитих людей. Серед них були творець функціонального аналізу Стефан Банах, оперна співачка Соломія Крушельницька, письменник Леопольд фон Захер-Мазох, командувач Українською повстанською армією Роман Шухевич, режисер Лесь Курбас, автор Пакистанської Конституції Леопольд Вайс та багато інших. Про деяких з них ми вам розповімо детальніше.

Леопольд Рітер фон Захер-Мазох

Відомий австрійський письменник Леопольд фон Захер-Мазох народився 27 січня 1836 році у Львові. Його батьком був Леопольд Захер – поліцай-президент Королівства Галичини та Володимирії. Матір Захер-Мазоха Шарлотта була дочкою професора і тодішнього ректора Львівського університету Франца фон Мазоха. Деякі дослідники вважають, що вона мала українське походження. На місці будинку, де народився письменник, тепер розташовано "Гранд-Готель".

Леопольд був старший сином у родині. Він змалечку був кволим, тож батьки віддали його на вигодовування до української селянки у підльвівське містечко Винники. Саме від неї він всотав любов до своєї рідної землі. Згодом, коли Захер-Мазох став письменником, він вплітав у свої новели історії, почуті від годувальниці.

Коли Леопольду було 12 років, родина переїхала до Праги. Там він вивчив німецьку мову, якою потім і писав свої твори. Захер-Мазох був успішним учнем і студентом. У 19 років він став доктором права. Певний час Захер-Мазох суміщав академічну кар'єру з письменництвом, бо воно не приносило йому достатнього прибутку. Проте, у 1872 році після публікації роману "Дон Жуан з Коломиї" він вирішив повністю присвятити себе літературі.

Пам'ятник Леопольду фон Захер-Мазоху у Львові / Фото Вікіпедія

Відомо, що Захер-Мазох отримував насолоду від фізичного та емоційного насильства з боку жінок. Саме це знайшло своє відображення у творах письменника. З часом тема знущання деспотичної жінки над слабким чоловіком у новелах Захер-Мазоха ставала все більш виразною. Тож у 1886 році віденський психолог Ріхард фон Крафт-Ебінґ назвав отримання задоволення від болю та підкорення "мазохізмом".

Проте Захер-Мазох увійшов до історії не лише як виразник мазохізму. Він відкрив для німецької літератури народне життя Східної Європи. Письменник докладно вивчав мову, звичаї та перекази народів Галичини. Його твори наповнені симпатією до тодішніх нижчих верств населення регіону.

Цікаво! З 8 квітня 2008 року у Львові працює "Мазох-кафе". Воно має два тематичні зали — перший поверх та підвал. На стінах закладу розміщені еротичні зображення, цитати Мазоха і речі, пов'язані з "мазохізмом". Перед входом у кафе встановили пам'ятник письменнику, який створив скульптор Володимир Цісарик.

Зауважте Як подружжя перетворило село на Полтавщині на туристичний центр: відео

Станіслав Лем

Станіслав Герман Лем – польський письменник-фантаст єврейського походження. Він народився у Львові 12 вересня 1921 року. Його батьками були військовий лікар в австро-угорському війську Самуїл Лем та Сабіна Лем, яких вважали поляками єврейського походження.

Дитячі та юнацькі роки Станіслава Лема минули у Львові. Про це він розповів в автобіографічній книзі "Високий Замок". Навчався письменник у 2 львівській гімназії, де зараз розташовується ліцей № 8. Після закінчення гімназії Лем вступив до новоствореного Львівського медичного інституту. Проте німецька окупація Львова влітку 1941 року перервала його навчання.

Під час німецької окупації Станіслав Лем міг безпечно ходити вулицями, бо був блондином "арійського" вигляду. З його автобіографічних текстів можна зробити висновок, що він зрозумів, що був євреєм лише під час війни, адже письменника виховували на римо-католицький кшталт.

Станіслав Лем почав писати оповідання ще в студентські роки. Переважно він творив у жанрі класичної наукової фантастики. Проте у творчому доробку письменника також можна зустріти сатирично-пародійні твори та детективи.

Станіслав Лем / Фото "Вікіпедія"

До теми Тюльпанові поля Буковини розквітли: мальовничі фото

Лесь Курбас

Відомий український режисер, актор, публіцист та драматург Лесь Куурбас народився 25 лютого 1887 року в місті Самбір. Його батьками були актори галицького театру Степан та Ванда Курбаси.

Лесь Курбас навчався в Тернопільській гімназії, а потім – у Львівському університеті, де брав активну участь у боротьбі за його українізацію. Пізніше він закінчив драматичну школу при Віденській консерваторії.

Повернувшись на Галичину, Лесь Курбас почав працювати у театрі Гната Хоткевича, а через пів року – у "Руській бесіді", де свого часу виступали його батьки. У 1915 році драматург заснував у Тернополі перший стаціонарний український професійний театр "Тернопільські театральні вечори". У 1916 році він переїхав до Києва та почав працювати у театрі Садовського, а опісля – до Харкова. Лесь Курбас був засновником політичного та філософського театрів в Україні.

Лесь Курбас / Фото Театр Леся Курбаса

П'єси Миколи Куліша "Народний Малахій" та "Мина Мазайло", режисером яких був Курбас, не знайшли розуміння у радянських критиків. Проти нього висунули звинувачення у викривленні оптимістичної радянської дійсності. Також багато вистав Курбаса не розуміли широкі маси. Проте режисер не занепадав духом й до останнього вів боротьбу з поширеними у той час спрощенням та вульгаризацією мистецтва.

5 жовтня 1933 року Колегія Наркомосу УРСР звільнила Курбаса з посади художнього керівника і директора театру "Березіль" у Харкові. У протоколі засідання мовилось, що він займав "позицію українського націоналіста", а театр "не зміг зайняти відповідне місце в створенні українського радянського мистецтва".

Наступного дня Курбас поїхав до Москви. Там він кілька місяців пропрацював постановником Малого театру. 25 грудня 1933 року режисера ув'язнили. Його звинувачували в участі у контрреволюційно-терористичній Українській військовій організації та намірі вбити другого секретаря ЦК КПбУ Павла Постишева. Після тривалих допитів Курбас підписав протокол про те, що він є "контрреволюціонером".

9 квітня 1934 року суд у Харкові виніс вирок режисеру – 5 років таборів. Покарання він відбував на будівництві Біломорсько-Балтійського каналу. У таборі, розташованому неподалік робітничого селища Медвежа Гора у Карелії, режисер поставив кілька п'єс у театрі для вільнонайманих працівників. У 1936 році Курбаса перевели до Соловецького табору особливого призначення. Там він також створив театр. Наприкінці 1936 року його етапували на острів Анзер. У 1937 році особлива трійка Управління НКВД Ленінградської області РРФСР засудила до смерті 1825 в'язнів Соловецького табору. Серед них був і Курбас. Режисера розстріляли 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох.

Зверніть увагу! 31 січня 1957 року провадження стосовно Курбаса припинили через відсутність складу злочину. 19 квітня 1957 року президія Харківського обласного суду переглянула справу за обвинуваченням режисера. Через 20 років після смерті Курбаса судді вирішили анулювати постанову, за якою його відіслали в табори.

Читайте також 7 королівських палаців Європи, які вразять своєю величчю найзатятішого туриста: фото

ТОП-20 коротких фактів про Львів

• Місто Лева з часу свого заснування перебувало у складі 8 держав – України, Галицько-Волинського князівства, Австро-Угорської імперії, Речі Посполитої, Російської імперії, у складі ЗУНР, СРСР та під нацистським режимом.
• У 1998 році місто увійшло в зону охорони ЮНЕСКО. У Львові зберігається понад 2500 пам'яток архітектури та історії. Це найбільший показник серед усіх українських міст.
• Львів – центральне місто Східної Європи. Він розташовується за 50 кілометрів від кордону з Європейським Союзом.
• У Львові замовляли спецефекти для голлівудських фільмів, серед яких "Гаррі Поттер", "Халк" та "Спайдермен". Львівські ІТ-спеціалісти отримують такі замовлення вже 10 рік поспіль.
• У Львові почали свою музичну кар'єру низка гуртів та артистів – Океан Ельзи, Скрябін, Плач Єремії, Брати Гадюкіни, Руслана Лижичко та інші.
• Тут розташовано 60 музеїв різної тематики. Саме це робить Львів найбільшим музейним містом України.
• У Стрийському парку 14 липня 1894 року відбувся перший український футбольний матч між командами зі Львова та Кракова. Тоді львів'яни здобули суху перемогу.

Цікаво Бакота, Шацькі озера, Асканія-Нова і гора Пивиха: ідеальні маршрути Україною на травневі свята

• Львів – місто винахідників. Саме тут винайшли гасову лампу, запустили першу повітряну кулю та започаткували перший готель. Окрім цього, саме у Львові запустили перший трамвай й заснували українську залізницю. Також у місті відкрили перші професійний театр та школу.
• У Львові можна побачити єдині в Україні пам'ятники Леопольду Фон Захер-Мазоху та Пабло Пікассо.
• Місто фігурує у Світовій Книзі рекордів Гіннеса. У Львові з'явився перший у світі Музей сала, експонатом якого є найбільше у світі серце із сала завтовшки 55 та заввишки 85 сантиметрів. У червні 2011 року воно отримало відзнаку Книги рекордів України. Окрім цього, на міському Святі пампуха у 2010 році встановили світовий рекорд, виклавши малюнок з понад 7040 пампухів величиною 4 на 10 метрів. Інформацію про цю подію розмістили на офіційному сайті Книги рекордів Гіннесса.
• На площі Коліївщини у 2014 році встановили велогенератор. Кожен охочий може залізти на велотрек, покрутити педалі й безкоштовно підзарядити свій гаджет.
• Кожен 5 житель Львова – студент. У місті є 26 університетів. Найбільшими серед них є ЛНУ імені Івана Франка та НУ "Львівська Політехніка".
• Найвища споруда у Львові – костел Ольги і Єлизавети. Висота її вежі сягає 88 метрів. Туди можна вільно підійнятися та оглянути чарівну панораму міста.
• Львів – найбільш дощове місто України. Місцеві жителі часто жартують, що дощ у Львові почав падати ще у 1256 році.
• Щороку Львів відвідують приблизно 2 мільйони туристів.

Зауважте Очікування і реальність: курйозні фото з подорожей, коли замість захвату отримав розчарування

• Як свідчать записи старих хронік міста, першу бруківку у Львові поклали у 1487 році. У 1780 роках у місті трапилася цікава історія, про яку написали австрійські газети. Карета імператора Австрії застрягла посеред площі Ринок у горах бруду та сміття. Після того він наказав ретельно вкрити площу бруківкою.
• Львівський оперний театр побудували 1900 році, коли у Львові ще правили австрійці. Архітектором цієї величної будівлі став Зиґмунд Ґорґолевський. За легендою, через кілька років після будівництва фундамент будівлі почав тріщати. Тоді Ґорґолевський буцімто розхвилювався і помер. До речі, архітектор похований на Личаківському кладовищі.
• У Львові відкрили першу пошту в Україні. Її власником був італійський підприємець Роберто Бандінеллі. Проте добре заробити на цій справі йому не вдалося. Адже листи в той час доставляли каретами й це було дуже дорогим задоволенням. Доставити лист зі Львова до Гданська коштувало, як денна зарплата робітника.
• У Львові з прадавніх часів була велика єврейська громада. Середньовічні львівські євреї розмовляли їдишем. До 1939 року вони мали сотні крамничок у місті, а написи на вивісках дуже часто були івритом.
• У радянському фільмі "Д'Артаньян і три мушкетери" закарбували палаци Західної України. Проте сам Львів у стрічці перетворився на Париж.