Личаківське кладовище – цвинтар який згодом став музеєм
Львівський некрополь - Личаківське кладовище. Більш ніж 200 років тому тут почали ховати видатних львів'ян. А вже згодом цвинтар став музеєм. Адже кожен надгробок, усипальниця чи крипта - витвір архітектури.
Кожне поховання - це чиясь історія. А їх тут на 40 гектарах більше 300 тисяч.
Багатії у місті мертвих будували каплиці. Їх тут 24. Найстарша належить сім’ї Дуніних-Борковських. У 1880 році її після смерті коханої дружини збудував Леонард Борковський.
Поруч з усипальницями вірменських єпископів спочиває місцева красуня. На широкому дивані розкинувши коси Барбара - зіграла останню роль. За однією з версій вона була актрисою і настільки гарною, що під час вистави - заснула навічно.
А це гробниця Розалії та Ванди Замойських. Мати та донька згоріла у власному будинку в 1902 році. Відвідувачі кажуть вони часто чують як з гробівця чути ляскіт замків.
Та попри вигадані легенди тут спочивають - справжні. До прикладу Соломія Крушельницька - голос Європи, Стефан Банах -математик, творець функціонального аналізу, письменниця Ірина Вільде та історик Іван Крип’якевич, Іван Франко, а також чи не всі тодішні мери Львова.