Сьогодні 9 річниця з дня Скнилівської трагедії

27 липня 2011, 08:24
Читать новость на русском

27 липня 2002 р. у Львові на Скнилівському летовищі, під час військово-повітряного свята на тисячі людей рухнув військовий винищувач. У катастрофі загинуло 77 людей, з них 28 дітей.

Ще понад 250 осіб отримали травми різних ступенів. Обидва пілоти катапультувались, тому залишились живими. До відповідальності за трагедію притягнули 10-х осіб.

Військовиків, причетних до авіашоу та льотчиків, визнали винними у скоєнні аварії через недбалість та невиконання плану польоту.

Також порушили справи проти 4-х інших генералів Військово-Повітряних Сил України. Утім їм вдалось покарання уникнути.

“Стрельніков, Волошин, Онищенко, усі, хто мав забезпечити безпеку глядачів пішли на підвищення. Вони мають волосаті руки, плечі, рахунки. Вони мають вплив на прокуратуру, на уряд”, - сказав голова ГО"Скнилівська трагедія" Степан Козак.

Згодом за кожного загиблого, родичам виплатили компенсації. Утім через розширення списку потерпілих суми вийшли мізерні.

“На жаль, прокуратура розширила коло потерпілих і туди входили дідусі, бабусі і сестри двоюрідні і тітки. Тож було по 25 позовів у суд за одного загиблого. А суд це все зробив огульно. 100 тисяч на одну людину і все”, - розповідає Степан Козак.

Щороку напередодні роковин трагедії родичі загиблих прибирають біля каплички. У день пам’яті відбувається екуменічна молитва священиків усіх конфесій. Пан Іван сьогодні молився і згадував двох загиблих онуків.

“Вони в той час були в показовому літаку, і коли вийшли з нього, то дивились на то все і така біда настала”, - каже Іван Куць (втратив онуків).

Існує вислів, мовляв, час лікує усе. Однак родичі загиблих стверджують - усе це неправда.

“Він прийшов сюди з колегами і знайшов тут свою смерть. Для мене нічого не лікує”, - каже Олександр (втратив сина).

Після молебня усі пішою ходою прямують до сегмента пам’яті. Згодом родини роз’їжджаються по кладовищах, де поховані їхні рідні.

“Ми не повинні забути про цей день ніколи. Тому що це є одна з найбільших трагедій в історії міста Львова. Ми повинні щороку приходити й молитись, і згадувати цей день пам’яті. Щоб ніколи більше такого не повторилося. Це наш обов’язок, тих, хто сьогодні живе”, - заявив міський голова Львова Андрій Садовий.

За кількістю загиблих, львівська авіакатастрофа вважається наймасштабнішою в історії авіаційних свят.