Територія нескорених. Бунтарські площі у Львові
Львів - архітектурне серце західної України і культурна столиця держави. Однак львів'яни живуть не тільки мистецтвом. Вони ніколи не втрачають нагоди влаштувати демонстрацію чи провести мітинг. Адже тут люблять висловлювати власну думку.
Територією нескорених Львова часто була площа перед головним корпусом університету Франка. На початку двадцятого століття в будівлі розташовувався Галицький сейм. Перед ним проходили мітинги студентів, які вимагали, щоб їм викладали українською. Адже у Львові, що входив до складу Австро-Угорської імперії, основними мовами навчання були німецька й польська.
На цій же площі десятки тисяч людей збиралися на мітинги наприкінці вісімдесятих років, коли Радянський Союз вже розхитувався.
Неподалік від університету розташований пам'ятник Тарасові Шевченку. Площа навколо нього - теж улюблене місце львівських нескорених. Там проходили головні демонстрації проти Радянського Союзу.
Востаннє ця територія згадала, що таке бунт, торік. Площа біля пам'ятника Шевченку стала серцем львівського Євромайдану. У Львові він розпочався з невеличкої групи студентів, які вийшли на центральну площу біля пам'ятника Великому Кобзарю вночі 21 листопада.
За лічені дні тут уже стояла оснащена для виступів сцена, працювали палатки з безкоштовною їжею та гарячими напоями, а головне - цілодобово були присутні сотні й тисячі небайдужих. На найближчі місяці саме ця площа стала головною для львівських нескорених.
Звідси до Києва їхали перші автобуси з мітингувальниками, тут транслювали новини з Києва, тут обмінювалися інформацією. І саме на площі навколо пам'ятника Тарасові Шевченку було оголошено, що з держави втік президент, проти влади якого і стояли всі нескорені України.