Матч ненависті: як розгоралося протистояння між сербами та хорватами

24 серпня 2019, 00:18
Читать новость на русском

У 1990 році футбольний стадіон Максимір в Загребі готувався прийняти матч, який, як виявилося, став точкою неповернення у калейдоскопі подій, які врешті-решт призвели до драми, яку ми знаємо як "війни під час розпаду Югославії".

Напруга і несприйняття між сербами й хорватами нараховує не одну сотню років.

Читайте також: Поєдинок Давида з Голіафом: битва, що врятувала Хорватію

Так сталося, що Балкани стали таким собі кордоном між католицьким і православним світом. І в силу історичних подій сербський і хорватський народ опинилися по різні боки цього невидимого кордону.

Хорватська національна ідея формувалася під впливом австрійців, італійців і угорців. Хорвати – католики, на відміну від них серби – православні, їх духовність і культура будувалася у ключі протиставлення османам. Тому серби довше були залежними від Константинополя, і сформувалися як православна нація.

Хорвати отримали державність раніше, ніж серби. Вони мають комплекс подібний до комплексу росіян щодо українців. Крім того, у них різні мови. І скільки б серби не казали, що у них одна мова – це не так,
– пояснив учасник бойових дій та розвідник Сергій Лещенко ("Сайгон").

У 30-х роках 20 століття на сербсько-хорватські стосунки починає впливати націоналізм і патріотизм. У Хорватії з'являються усташі, які проповідують незалежність Хорватії від Югославського Королівства, попередника Югославії на Балканах.

У Сербії, їх аналогом були четніки. Вони жили мріями про об'єднані Балкани під головуванням Великої Сербії. Під час Другої світової війни усташі й четніки були по різні боки фронту.


Друга світова війна

Після війни балканські розбіжності вдавалося стримувати завдяки авторитету харизматичного лідера країни Йозифа Броз Тіто. Але у 80-х йому справили тризну і соціалістичний лад в Югославії захитався.

Їхній аналог нашого КДБ розумів, що все тримається на авторитеті однієї людини. І можуть бути якісь проблеми,
– сказав Лещенко.

Футбол давав можливості хоч якось випускати пару емоціям. Стадіони були місцем де можна було те, за що в інших умовах можна було загриміти в поліцейську дільницю. Так в середовищі фанів жваво розвивалися націонал-патріотичні ідеї.

Крім того, на Балканах добре прижився італійський спосіб вболівання, і вони старалися бути ще більш гарячковими, ніж тіфозі.


На Балканах добре прижився італійський спосіб вболівання

Ймовірно, це залежить від національного характеру. Вони запальні та вперті, а також вони мають складну історію, яка їх живить і спонукає до ідейних протистоянь. У травні 1990 року Словенія і Хорватія оголосили незалежність від Белграда. Але деякі процеси ще по інерції тривали.

Останній чемпіонат Югославії відгримів 13 травня 1991 року "Динамо" (Загреб) і "Црвена Звезда" (Белград). Серби використали це для провокацій. Враховуючи різницю і досвід минулих протистоянь, всі розуміли що поєдинок між грандами хорватського і сербського футболу буде не простим. До матчу готувалися ультрас загребського "Динамо".

Більше – дивіться у програмі.